Стаття

Отримано 05.01.2026

Доопрацьовано 01.06.2026

Прийнято 29.06.2026

Опубліковано 13.07.2026

Взято з Том 16, № 1, 2026

Сторінки 45 -52

Yarkho, O. (2026). Coping strategies of journalists in armed conflict: Adaptive and maladaptive models. Psychology and Personality, 16(1), 45-52. https://doi.org/10.33989/2226-4078.2026.1.45

Копінг-стратегії журналістів в умовах збройного конфлікту: адаптивні та дезадаптивні моделі

Ольга Ярхо*

oyarho@gmail.com

У статті здійснено теоретичний аналіз адаптивних та дезадаптивних копінг-стратегій журналістів, які працюють в умовах збройного конфлікту. Актуальність зумовлена тим, що журналісти є однією з найбільш вразливих професійних груп щодо розвитку посттравматичного стресового розладу (ПТСР), депресії та вигорання, проте їхні копінг-моделі залишаються малодослідженими порівняно з іншими професіями допомагаючого типу. Метою дослідження була систематизація наявних емпіричних даних щодо копінг-стратегій журналістів та побудова класифікації адаптивних і дезадаптивних моделей з урахуванням специфіки журналістської діяльності у воєнний час. Методологія охоплювала теоретичний аналіз та систематизацію наукових джерел, порівняльний аналіз результатів емпіричних досліджень копінг-поведінки серед медійників різних країн. Результати засвідчили, що уникаючий емоційний копінг постав одним із ключових факторів ризику ПТСР серед журналістів, тоді як соціальна підтримка діяла неоднорідно: визнання з боку колег та керівників значущо корелювало з посттравматичним зростанням, тоді як перцептивний і отриманий рівні підтримки не демонстрували порівнянного захисного ефекту щодо посттравматичної симптоматики. Виявлено специфічну для журналістики дезадаптивну модель «професійного стоїцизму» – нормативного придушення емоційних реакцій під тиском редакційної культури. Обґрунтовано роль рефлексивного копінгу як адаптивної стратегії, що дозволяє здійснювати усвідомлену переробку медіатравми. За даними Інституту масової інформації, переважна більшість українських журналістів вдається до адаптації як провідної стратегії, а сім’я залишається головним копінгресурсом. Встановлено три фази адаптації українських медійників: гостра мобілізація (2022), виснаження зі зверненням по допомогу (2023-2024) та адаптивний прагматизм (2025). Ця динаміка не має аналогів у міжнародній літературі та засвідчує, що копінг є не статичною диспозицією, а динамічним процесом, що еволюціонує під впливом тривалості та інтенсивності стресогенного середовища. Практична цінність полягала у створенні підґрунтя для розробки програм підтримки психоемоційного здоров’я медійників

професійний стоїцизм; уникання; пошук соціальної підтримки; рефлексивний копінг; посттравматичне зростання; медіатравма
  1. American Psychiatric Association. (2013). Diagnostic and statistical manual of mental disorders (5th ed.). Washington: American Psychiatric Association Publishing. doi: 10.1176/appi.books.9780890425596.
  2. Arefnia, S. (2025). Peculiarities of experiencing subjective well-being among Ukrainian internally displaced women and women from other countries. Scientific Notes of KROK University, 4(80), 380-394. doi: 10.31732/2663-2209-2025-80-380-394.
  3. Backholm, K., & Björkqvist, K. (2010). The effects of exposure to crisis on well-being of journalists: A study of crisis-related factors predicting psychological health in a sample of Finnish journalists. Media, War & Conflict, 3(2), 138-151. doi: 10.1177/1750635210368309.
  4. Connor, K.M., & Davidson, J.R.T. (2003). Development of a new resilience scale: The Connor-Davidson resilience scale (CD-RISC). Depression and Anxiety, 18(2), 76-82. doi: 10.1002/da.10113.
  5. Damas, S.H., & Valero-Pastor, J.M. (2026). Emotional well-being in journalists: Conceptualization, experiences, and strategies in the literature (2010-2025). Journalism and Media, 7(1), article number 21. doi: 10.3390/ journalmedia7010021.
  6. Dubberley, S., Griffin, E., & Bal, H.M. (2015). Making secondary trauma a primary issue: A study of eyewitness media and vicarious trauma on the digital frontline. Istanbul: Eyewitness Media Hub.
  7. Feinstein, A., Owen, J., & Blair, N. (2002). A hazardous profession: War, journalists, and psychopathology. American Journal of Psychiatry, 159(9), 1570-1575. doi: 10.1176/appi.ajp.159.9.1570.
  8. Flannery, R.B. (2022). News journalists and posttraumatic stress disorder: A review of literature, 2011-2020. Psychiatric Quarterly, 93(1), 151-159. doi: 10.1007/s11126-021-09920-z.
  9. Hobfoll, S.E. (1989). Conservation of resources: A new attempt at conceptualizing stress. American Psychologist, 44(3), 513-524. doi: 10.1037/0003-066X.44.3.513.
  10. Idås, T., Backholm, K., & Korhonen, J. (2019). Trauma in the newsroom: Social support, post-traumatic stress and post-traumatic growth among journalists working with terror. European Journal of Psychotraumatology, 10(1), article number 1620085. doi: 10.1080/20008198.2019.1620085.
  11. Institute of Mass Information. (2024). Deterioration of the psychological state of journalists: IMI survey. Retrieved from    https://imi.org.ua/monitorings/58-ukrayinskyh-zhurnalistiv-zaznachayut-pro-pogirshennyapsyhologichnogo-stanu-opytuvannya-imi-i61799.
  12. Institute of Mass Information. (2025). Annual IMI survey: Journalists in 2025 – exhausted but more resilient and adapted to war. Retrieved from https://imi.org.ua/monitorings/richne-opytuvannya-imi-zhurnalisty-u2025-mu-vysnazheni-ale-stijkishi-j-bilsh-adaptovani-do-vijny.
  13. Keyes, C.L.M. (2002). The mental health continuum: From languishing to flourishing in life. Journal of Health and Social Behavior, 43(2), 207-222. doi: 10.2307/3090197.
  14. Lazarus, R.S., & Folkman, S. (1984). Stress, appraisal, and coping. Cham: Springer.
  15. McCann, I.L., & Pearlman, L.A. (1990). Vicarious traumatization: A framework for understanding the psychological effects of working with victims. Journal of Traumatic Stress, 3(1), 131-149. doi: 10.1002/ jts.2490030110.
  16. Naidonova, L.A. (2013). Media psychology: Foundations of the reflexive approach. Kropyvnytski: Imeks-LTD.
  17. Osmann, J., Dvorkin, J., Inbar, Y., Page-Gould, E., & Feinstein, A. (2021). The emotional well-being of journalists exposed to traumatic events: A mapping review. Media, War & Conflict, 14(4), 476-502. doi: 10.1177/1750635219895998.
  18. Raphael, B. (1986). When disaster strikes: How individuals and communities cope with catastrophe. New York: Basic Books.
  19. Seely, N. (2019). Journalists and mental health: The psychological toll of covering everyday trauma. Newspaper Research Journal, 40(2), 239-259. doi: 10.1177/0739532919835612.
  20. Smith, R.J., Drevo, S., & Newman, E. (2018). Covering traumatic news stories: Factors associated with posttraumatic stress disorder among journalists. Stress and Health, 34(2), 218-226. doi: 10.1002/smi.2775.
  21. Stamm, B.H. (2010). The concise ProQOL manual (2nd ed.). Pocatello: ProQOL.org.
  22. Williams, S., & Cartwright, T. (2021). Post-traumatic stress, personal risk and post-traumatic growth among UK journalists. European Journal of Psychotraumatology, 12(1), article number 1881727. doi: 10.1080/20008198.2021.1881727.

https://doi.org/10.33989/2226-4078.2026.1.45