Стаття

Отримано 18.11.2025

Доопрацьовано 27.05.2026

Прийнято 29.06.2026

Опубліковано 13.07.2026

Взято з Том 16, № 1, 2026

Сторінки 9 -19

Varis, I., Lohvina, O., Danchuk, Yu., & Kurytsia, D. (2026). Psychological maladaptation of youth: A continuum-based approach. Psychology and Personality, 16(1), 9-19. https://doi.org/10.33989/2226-4078.2026.1.09

Психологічна дезадаптація молоді: континуальний підхід

Ірина Варіс*, Оксана Логвіна, Юлія Данчук, Денис Куриця

iryna.varis@kneu.edu.ua

Актуальність дослідження зумовлена зростанням проявів психологічної нестабільності у молоді в період становлення дорослості та фрагментарністю сучасних наукових підходів до пояснення психологічної дезадаптації в цьому віці. Підвищена варіативність психологічного функціонування в умовах інтенсивних розвиткових змін, соціальної невизначеності, цифровізації міжособистісної взаємодії та зростання соціальних очікувань актуалізує потребу в інтегративному концептуальному підході, здатному поєднати індивідуальні й контекстуальні чинники. Метою статті було уточнення змісту поняття психологічної дезадаптації молоді та обґрунтування континуального підходу до її розуміння. Методологічною основою дослідження виступив теоретико-концептуальний дизайн, що передбачав системний аналіз, порівняння й узагальнення сучасних підходів до інтерпретації дезадаптації, а також інтерпретацію емпіричних даних щодо особливостей психологічного функціонування у період ранньої дорослості. Здійснено концептуальний синтез уявлень про взаємодію індивідуально-диспозиційних характеристик, ресурсів саморегуляції та соціально-психологічних контекстів. У результаті сформульовано авторське визначення психологічної дезадаптації молоді як процесуального, неклінічного та градуального явища, що виникає внаслідок невідповідності між розвитковими викликами й наявними особистісними ресурсами та підтримувальними можливостями середовища. Обґрунтовано континуум психологічного функціонування «адаптація – напружена адаптація – дезадаптація», який дозволяє уникнути як патологізації нормативних вікових труднощів, так і їх знецінення. Систематизовано теоретичні підходи до пояснення дезадаптації та конкретизовано їх специфіку у молодіжному віці. Практична цінність дослідження полягає у створенні теоретичного підґрунтя для операціоналізації критеріїв континууму психологічного функціонування, розроблення інструментів ранньої діагностики напруженої адаптації та проєктування програм превентивної психологічної підтримки молоді в умовах соціальної нестабільності

напружена адаптація; становлення дорослості; індивідуально-диспозиційні чинники;соціально-контекстуальні детермінанти; саморегуляція; психологічне благополуччя молоді
  1. Arnett, J.J. (2000). Emerging adulthood: A theory of development from the late teens through the twenties. American Psychologist, 55(5), 469-480. doi: 10.1037/0003-066x.55.5.469.
  2. Arnett, J.J., Žukauskienė, R., & Sugimura, K. (2014). The new life stage of emerging adulthood at ages 18-29 years: Implications for mental health. The Lancet Psychiatry, 1(7), 569-576. doi:  10.1016/s2215-0366(14)00080-7.
  3. Bleidorn, W., et al. (2021). Personality trait stability and change. Personality Science, 2(1), article number e6009. doi: 10.5964/ps.6009.
  4. Branje, S., de Moor, E.L., Spitzer, J., & Becht, A.I. (2021). Dynamics of identity development in adolescence: A decade in review. Journal of Research on Adolescence, 31(4), 908-927. doi:  10.1111/jora.12678.
  5. Bronfenbrenner, U. (1979). The ecology of human development: Experiments by nature and design. Cambridge: Harvard University Press.
  6. Clarke, B.J. (2024). Emerging adult life satisfaction and mental health: The mediating role of self-compassion and social support. Emerging Adulthood, 12(6), 1137-1147. doi: 10.1177/21676968241279490.
  7. Compas, B.E., Jaser, S.S., Bettis, A.H., Watson, K.H., Gruhn, M.A., Dunbar, J.P., Williams, E., & Thigpen, J.C. (2017). Coping, emotion regulation, and psychopathology in childhood and adolescence: A meta-analysis and narrative review. Psychological Bulletin, 143(9), 939-991. doi: 10.1037/bul0000110.
  8. Costa, P.T., & McCrae, R.R. (1992). Normal personality assessment in clinical practice: The NEO personality inventory. Psychological Assessment, 4(1), 5-13. doi: 10.1037/1040-3590.4.1.5.
  9. Elizondo, K., Valenzuela, R., Pestana, J.V., & Codina, N. (2023). Self-regulation and procrastination in college students: A tale of motivation, strategy, and perseverance. Psychology in the Schools, 61(3), 887-902. doi: 10.1002/pits.23088.
  10. Erikson, E.H. (1968). Identity: Youth and crisis. New York: W.W. Norton & Company. doi: 10.1002/bs.3830140209.
  11. Eysenck, H.J. (1998). Dimensions of personality. New Jersey: Transaction Publishers.
  12. Fassi, L., Ferguson, A.M., Przybylski, A.K., Ford, T.J., & Orben, A. (2025). Social media use in adolescents with and without mental health conditions. Nature Human Behaviour, 9, 1283-1299. doi: 10.1038/s41562-02502134-4.
  13. Hrys, A.M., & Holubnyuk, V.O. (2016). Psychological factors of social maladaptation in adolescents. Current Problems of Psychology, 11(14), 14-26.
  14. Khalaf, A.M., Alubied, A.A., Khalaf, A.M., & Rifaey, A.A. (2023). The impact of social media on the mental health of adolescents and young adults: A systematic review. Cureus, 15(8), article number e42990. doi: 10.7759/ cureus.42990.
  15. Kross, E., Verduyn, P., Demiralp, E., Park, J., Lee, D.S., Lin, N., Shablack, H., Jonides, J., & Ybarra, O. (2013). Facebook use predicts declines in subjective well-being in young adults. PLoS ONE, 8(8), article number e69841. doi: 10.1371/journal.pone.0069841.
  16. Lanctôt, J., & Poulin, F. (2024). Cumulative transitions in emerging adulthood: Portents of adjustment problems or a window for opportunities? Emerging Adulthood, 12(3), 275-289. doi: 10.1177/21676968241234951.
  17. Lazarus, R., & Folkman, S. (1984). Stress, appraisal and coping. New York: Springer Publishing Company.
  18. Lewin, K. (1951). Field theory in social science: Selected theoretical papers. New York: Harper & Row.
  19. Maksymenko, S.D. (Ed.). (2016). Personality in the conditions of crisis challenges of modernity. Kyiv: National Academy of Educational Sciences of Ukraine.
  20. Monaghan, C., & Bizumic, B. (2023). Dimensional models of personality disorders: Challenges and opportunities. Frontiers in Psychiatry, 14, article number 1098452. doi: 10.3389/fpsyt.2023.1098452.
  21. Mushtaq, A., Inam, A., Najmussaqib, A., Afshan, A., & Ermagan-Caglar, E. (2022). Mediating role of psychological maladjustment in relation between dark triad, psychological distress and subjective happiness of Pakistani emerging adults. Frontiers in Psychology, 13, article number 906334. doi: 10.3389/fpsyg.2022.906334.
  22. Orlenko, I. (2023). Psychological factors of the structure of social maladjustment of the individual in modern society. In Modern approaches to the development of relevant competencies in the socio-cultural environment (pp. 35-61). Dallas: Primedia e-Launch LLC. doi: 10.36074/madrcsce-monograph.2023.2.
  23. Prorok, N., Tsarenko, L., & Boiko, S. (2021). Adaptation, maladaptation, adjustment disorders: Terminology issues. Grail of Science, 9, 373-381. doi: 10.36074/grail-of-science.22.10.2021.66.
  24. Raccanello, D., Rocca, E., Barnaba, V., Vicentini, G., Hall, R., & Brondino, M. (2023). Coping strategies and psychological maladjustment/adjustment: A meta-analytic approach with children and adolescents exposed to natural disasters. Child & Youth Care Forum, 52, 25-63. doi: 10.1007/s10566-022-09677-x.
  25. Rohner, R.P., et al. 2019). Psychological maladjustment mediates the link between remembrances of parental rejection in childhood and loneliness in adulthood: A cross-cultural comparative study. International Journal of Psychology, 55(4), 590-600. doi: 10.1002/ijop.12621.
  26. Sodolevska, V. (2025). Enhancing psychological resilience and reducing maladaptation in war-exposed young adults: A randomised controlled trial in Ukraine. Psychosomatic Medicine and General Practice, 10(2). doi: 10.26766/pmgp.v10i2.574.
  27. Somerville, L.H. (2013). The teenage brain. Current Directions in Psychological Science, 22(2), 121-127. doi: 10.1177/0963721413476512.
  28. Steinberg, L. (2008). A social neuroscience perspective on adolescent risk-taking. Developmental Review, 28(1), 78-106. doi: 10.1016/j.dr.2007.08.002.
  29. Wirkner, J., & Brakemeier, E.-L. (2024). The crisis is over, long live the crisis: Mental health in emerging adulthood during the course of the COVID-19 pandemic. Frontiers in Psychology, 15, article number 1283919. doi: 10.3389/fpsyg.2024.1283919.

https://doi.org/10.33989/2226-4078.2026.1.09