Взято з Том 16, № 1, 2026
Сторінки 20 -33
Отримано 20.01.2026
Доопрацьовано 20.05.2026
Прийнято 29.06.2026
Опубліковано 13.07.2026
Взято з Том 16, № 1, 2026
Сторінки 20 -33
Анотація
Мета статті була спрямована на вивчення особливостей сенсорної перебудови особистості у вимушених переселенців, орієнтуючись на нейропсихологію та психотерапію адаптації. У якості методів було використано критичний аналіз для обґрунтування результатів терапевтичної групи з опублікованими дослідженнями, психоедукаційний і стабілізаційний підходи для проведення зустрічей з респондентами, аналітичне спостереження та метод систематизації для опису реакцій і змін учасників дослідження, розрахунки коефіцієнту Хеджеса. Встановлено, що у якості порушень предикативних механізмів та функцій мозку у респондентів на початку терапевтичних занять, проявлялись погіршення концентрації уваги, посилене почуття сорому, як наслідка обмеженої особистої автономії, порушення когнітивної гнучкості та пам’яті, прагнення до ізоляції. На основі аналізу існуючих джерел літератури виявлено, що найбільш ефективними підходами для покращення предикативних механізмів та функцій мозку є симбіоз зорових, слухових, тактильних стимулів. За поміченими тенденціями, у приблизно 70 % респондентів до терапії та близько 25 % після неї проявлявся підвищений рівень просторово-когнітивної дисоціації, що відображало первинну стресову реакцію, пов’язану з неточною обробкою сенсорних сигналів. У тимчасових переселенців, за спостереженнями, відсутність або приглушеність сновидінь, свідчили про втрату одного з ключових механізмів нейропсихологічного опрацювання негативного досвіду. За наявними спостереженнями адаптація особистості у вимушених переселенців з України, в іншому сенсорному середовищі, схожа до процесів розвитку дитини у віці 3-24 місяців. Практичне значення статті полягало у можливості розробки стратегій сенсорної терапії та підтримки переселенців психологами, психотерапевтами та фахівцями психосоціальної допомоги на основі встановлених особливостей сенсорної перебудови особистості
Ключові слова:
дисоціація; таламокортикальні шляхи; нейропластичність; травматичний досвід; психосоматика; сенсорна інтеграція