Отримано 09.08.2021
Доопрацьовано 19.11.2021
Прийнято 20.12.2021
Взято з Том 12, № 1, 2022
Сторінки 198 -211
Анотація
Параноїдний розлад особистості (ПРО) характеризується настійною підозрілістю і недовірою до людей, оцінкою дій людей як навмисно принижуючих або загрозливих. Поширеність розладу становить 2,3-4,4% і частіше діагностується у чоловіків, а успадковуваність варіює від 28% до 66%. На цей час різними авторами описано 16 генів, пов’язаних із розвитком ПРО: SLC6A4, СОМТ, CACNA1C, NOS1AP, DYNC1I1 та 11 генів мітохондріального комплексу 1. Розвиток ПРО за наявності відповідних генетичних чинників можуть спровокувати певні умови навколишнього середовища. Виявлено можливість прогнозувати ПРО на основі наявності поліморфізмів гена NOS1AP та жорстокого поводження у дитинстві. Перегляд доступних наукових джерел стосовно генетики ПРО свідчить, що дослідження цієї проблеми перебуває в початковому стані. Необхідно розширити та поглибити ці дослідження на основі найсучасніших молекулярно-генетичних методик, однією з яких є технологія дослідження загальногеномних асоціацій
Ключові слова:
параноїдний розлад особистості, параноїдне мислення, спадкова схильність, гени, однонуклеотидні поліморфізми, чинники навколишнього середовища[1] Cramer, V., Torgersen, S., & Kringlen, E. (2006). Personality disorders and quality of life. A population study. Comprehensive Psychiatry, 47(3), 178-184. doi: 10.1016/j.comppsych.2005.06.002.
[2] Dehghan A. (2018). Genome-Wide Association Studies. Methods in Molecular Biology (Clifton, N.J.), 1793, 37-49. doi: 10.1007/978-1-4939-7868-7_4.
[3] DSM-5 (Diagnostic and Statistical Manual of Mental Disorders, 5th Edition: DSM-5). (2013). Retrieved from https://repository.poltekkes-kaltim.ac.id/657/1/Diagnostic%20and%20statistical%20manual%20of%20mental%20disorders%20_%20DSM-5%20(%20PDFDrive.com%20).pdf.
[4] Freeman D. (2007). Suspicious minds: The psychology of persecutory delusions. Clinical Psychology Review, 27(4), 425-457. doi: 10.1016/j.cpr.2006.10.004.
[5] GeneCards®: The Human Gene Database. (n.d.). Retrieved from https://www.genecards.org/.
[6] Golimbet, V., Alfimova, M., Shcherbatikh, T., Kaleda, V., Abramova, L., & Rogaev, E. (2003). Serotonin transporter gene polymorphism and schizoid personality traits in the patients with psychosis and psychiatrically well subjects. The World Journal of Biological Psychiatry : The Official Journal of the World Federation of Societies of Biological Psychiatry, 4(1), 25-29. doi: 10.3109/15622970309167907.
[7] Haghighatfard, A., et al. (2018). Gene expression study of mitochondrial complex I in schizophrenia and paranoid personality disorder. The World Journal of Biological Psychiatry : The Official Journal of the World Federation of Societies of Biological Psychiatry, 19(Supl 3), S133-S146. doi: 10.1080/15622975.2017.1282171.
[8] International statistical classification of diseases and related health problems 10th revision. (2019). Retrieved from https://icd.who.int/browse10/2019/en.
[9] Kendler, K.S., Myers, J., Torgersen, S., Neale, M.C., & Reichborn-Kjennerud, T. (2007). The heritability of cluster A personality disorders assessed by both personal interview and questionnaire. Psychological Medicine, 37(5), 655-665. doi: 10.1017/S0033291706009755.
[10] Kremeyer, B., et al. (2009). Evidence for a role of the NOS1AP (CAPON) gene in schizophrenia and its clinical dimensions: An association study in a South American population isolate. Human Heredity, 67(3), 163-173. doi: 10.1159/000181154.
[11] MalaCards: The Human Disease Database. (n.d.). Retrieved from https://www.malacards.org/.
[12] Millon, T., Grossman, S., Millon, C., Meagher, S., & Ramnath, R. (2004). Personality Disorders in Modern Life (2nd ed.). Hoboken: Wiley.
[13] Nieoullon, A., & Coquerel, A. (2003). Dopamine: A key regulator to adapt action, emotion, motivation, and cognition. Current Opinion in Neurology, 16 (Suppl 2), S3-S9.
[14] Pomogaybo, V., Berezan, O., & Petrushov, A. (2017). Genetics of autism spectrum disorders. World of Medicine and Biology, 1(59), 208–212.
[15] Pomogaybo, V., Berezan, O., & Petrushov, A. (2018a). Genetics of attention deficit hyperactivity disorder. Psychology and Personality, 8(1), 171-182. doi: 10.5281/zenodo.1170324.
[16] Pomohaibo, V., Berezan, O., & Petrushov, A. (2018b). Genetics of specific learning disorder. Psychology and Personality, 8(2), 197-207. doi: 10.5281/zenodo.1342361.
[17] Pomohaibo, V., Berezan, O., & Petrushov, A. (2018c). Genetics of bipolar disorder. Visnyk of Problems of Biology and Medicine, 2(147), 62–65. doi: 10.29254/2077-4214-2018-4-2-147-62-65.
[18] Pomohaibo, V., Berezan, O., & Petrushov, A. (2020a). Genetics of intellectual disability. Psychology and Personality, 10(1), 212–223. doi: 10.33989/2226-4078.2020.1.195251.
[19] Pomohaibo, V., Berezan, O., & Petrushov, A. (2020b). Genetics of generalized anxiety disorder. Psychology and Personality, 10(2), 280–291. doi: 10.33989/2226-4078.2020.2.211928.
[20] Pomohaibo, V., Berezan, O., & Petrushov, A. (2021a). Genetics of obsessive-compulsive disorder. Psychology and Personality, 11(1), 270-280. doi: 10.33989/2226-4078.2021.1.227328.
[21] Pomohaibo, V., Berezan, O., & Petrushov, A. (2021b). Genetics of phobic disorders. Psychology and Personality, 11(2), 245–256. doi: 10.33989/2226-4078.2021.2.239990.
[22] Pomohaibo, V., Berezan, O., & Petrushov, A.. (2019a). Schizophrenia: Searching for genetic risk factors. Psychology and Personality, 9(1), 241-252. doi: 10.5281/zenodo.2560068.
[23] Pomohaibo, V.., Berezan, O., & Petrushov, A. (2019b). Genetics of major depressive disorder. Bulletin of Problems in Biology and Medicine, 2(149), 40–45. doi: 0.29254/2077-4214-2019-1-2-149-40-45.
[24] Ramos-Zaldívar, H.M., et al. (2016). A novel description of a syndrome consisting of 7q21.3 deletion including DYNC1I1 with preserved DLX5/6 without ectrodactyly: A case report. Journal of medical case reports, 10(1), 156. doi: 10.1186/s13256-016-0921-8.
[25] Roussos, P., Bitsios, P., Giakoumaki, S.G., McClure, M.M., Hazlett, E.A., New, A.S., & Siever, L.J. (2013). CACNA1C as a risk factor for schizotypal personality disorder and schizotypy in healthy individuals. Psychiatry Research, 206(1), 122-123. doi: 10.1016/j.psychres.2012.08.039.
[26] Roussos, P., Giakoumaki, S.G., Georgakopoulos, A., Robakis, N.K., & Bitsios, P. (2011). The CACNA1C and ANK3 risk alleles impact on affective personality traits and startle reactivity but not on cognition or gating in healthy males. Bipolar Disorders, 13(3), 250-259. doi: 10.1111/j.1399-5618.2011.00924.x.
[27] Smyrnis, N., Avramopoulos, D., Evdokimidis, I., Stefanis, C.N., Tsekou, H., & Stefanis, N.C. (2007). Effect of schizotypy on cognitive performance and its tuning by COMT val158 met genotype variations in a large population of young men. Biological Psychiatry, 61(7), 845-853. doi: 10.1016/j.biopsych.2006.07.019.
[28] Torgersen, S., Lygren, S., Oien, P. A., Skre, I., Onstad, S., Edvardsen, J., Tambs, K., & Kringlen, E. (2000). A twin study of personality disorders. Comprehensive psychiatry, 41(6), 416-425. doi: 10.1053/comp.2000.16560.
[29] Wang, Q., Liu, G., Li, J., Zhang, M., Chen, H., Chen, C., Wang, C., Liu, N., & Zhang, N. (2020). Effects of interaction of NOS1AP gene polymorphisms and childhood abuse on paranoid personality disorder features among male violent offenders in China. Journal of Psychiatric Research, 130, 180-186. doi: 10.1016/j.jpsychires.2020.07.026.