Отримано 13.08.2021
Доопрацьовано 09.11.2021
Прийнято 20.12.2021
Взято з Том 12, № 1, 2022
Сторінки 212 -229
Анотація
Дана стаття присвячена загальній характеристиці надскладного і доволі багатополярного особистісного професіогенезу А. Макаренка. Приділяється особлива увага аналізу професійно-кризових аспектів цього процесу: складності мотиваційних механізмів професійної самоактуалізації юного А. Макаренка, кризі його професійного самовизначення, нереалізованості освітніх прагнень, протиставленню таланту і майстерності, кризі фахової готовності, несприятливим соціальним умовам реалізації професійної діяльності та відсутності професійної свободи. Зроблено висновок про те, що провідною обставиною професійної самоактуалізації А. Макаренка виступала необхідність багаторічної діяльності і самовдосконалення у галузі, яка не відповідала базовій спрямованості його професійних уподобань. Проте саме професійна діяльність А. Макаренка як педагога-вихователя зумовила зміст його подальшої літературної творчості, а інноваційна сутність, напруженість і драматизм цієї діяльності забезпечили його великий успіх як професійного письменника. Певний парадокс професіогенезу А. Макаренка полягає в тому, що педагогічна професія, якій він лише в силу об’єктивних обставин присвятив життя, все ж стала сферою та умовою його максимальної професійної самоактуалізації – одночасно і як вихователя-практика, і як педагогічного мислителя, і як освітнього менеджера, і як письменника. На цьому тлі вважаємо необхідним підкреслити, що кожне з названих професійних амплуа А. Макаренка в своєму розвитку не лише виступало важливим мотиваційним чинником для всіх інших його сутностей як професіонала, але неодмінно генерувало нові форми вияву досконалості останніх
Ключові слова:
А. Макаренко, професійна самоактуалізація, професіогенез, самовдосконалення, професійна криза, педагогічна майстерність[1] Applications. (1906). Statistical annual of the Poltava Provincial Zemstvo for the year 1905 (pp. 1-133). Poltava: Typo-lithography of I. A. Dokhman.
[2] Bulava, L., Mashchenko, O., & Tkachenko, A. (2018). History of the Poltava Teachers' Institute: Returning to the problem. Origins of Pedagogical Mastery, (22), 40-48.
[3] Bybluk, M. (1988). Makarenko’s alma mater. In G. Hillig (Ed.), Hundred years of Anton Makarenko: New studies on the biography (pp. 31-41). Bremen: Edition Temmen.
[4] Hillig, G. (1989). Additions to the portrait of A.S. Makarenko. Götz Hillig in conversation with Valentin Kumarin (Opuscula Makarenkiana No. 10). Marburg: Author.
[5] Hillig, G. (2014). In search of the true Makarenko: Russian-language publications (1976–2014). Poltava: Shevchenko R.V.
[6] Hillig, G. (Ed.). (1973). Makarenko materials III: Sources for the biography of the young Makarenko (1888–1920) (Contributions to socialist pedagogy, Vol. 11). Marburg: VVG Verlags- und Vertriebsgemeinschaft.
[7] Information on agricultural zemstvo. (1906). Statistical annual of the Poltava Provincial Zemstvo for the year 1905 (pp. 1-182). Poltava: Typo-lithography of I.A. Dokhman.
[8] Kononenko, K. (1997). Testimonies of sincere friendship: Memories of A.S. Makarenko. Marburg.
[9] Krupskaya, N. (1959). On the work of the Komsomol among children (Report at the VIII Congress of the Komsomol). In Pedagogical writings in 10 volumes (pp. 261-284). moscow: APN Publishing House.
[10] Makarenko, A. (1930). Report on the state of educational work in the commune for 1930 and the resolution of the commune's administration regarding the report. moscow: russian State Archive of Literature and Art.
[11] Makarenko, A. (1986). Pedagogical writings (Vol. 7). moscow : Pedagogika.
[12] Makarenko, A. (1986). Pedagogical writings (Vol. 8). moscow: Pedagogika.
[13] Makarenko, A. (2003). Pedagogical poem. moscow: ITRK.
[14] Makarenko, A. (2012). Public speeches (1936–1939). Elets: EGU im. I.A. Bunina.
[15] Makarenko, V. (1985). My brother Anton Semyonovich: Memoirs, letters. Marburg: Opuscula Makarenkiana.
[16] Rakovitch, J. (2014). The controversial youth of Makarenko: A conducive space for the emergence of the myth? Le Télémaque, 46, 177-189. doi: 10.3917/tele.046.0177.
[17] Tkachenko, A. (2011). The professionogenetic approach in pedagogical biography (based on the analysis of the creative legacy of A.S. Makarenko). Image of the Modern Teacher, 3, 43-46.
[18] Tkachenko, A. (2015). Alma mater of A.S. Makarenko: Professionogenetic discourse. Pedagogical Education: Theory and Practice, 19, 79-85.
[19] Yermak, O., Kramushchenko, L., Kryvonos, I., & Tarasevych, N. (2002). Poltava labor colony named after M. Gorky in documents and materials (1920–1926): Vol. 1. Poltava: Poltava V.G. Korolenko National Pedagogical University.
[20] Yermak, O., Kramushchenko, L., Kryvonos, I., Tarasevych, N., & Tkachenko, A. (2002). Poltava labor colony named after M. Gorky in documents and materials (1920–1926): Vol. 2. Poltava: Poltava V.G. Korolenko National Pedagogical University.