Отримано 08.09.2021
Доопрацьовано 17.11.2021
Прийнято 20.12.2021
Взято з Том 12, № 1, 2022
Сторінки 85 -99
Анотація
У статті вивчаються особливості переживання бойового стресу учасниками та неучасниками бойових дій військових підрозділів і тих хто проходив курс лікування в госпіталі. Було опитано 244 військовослужбовці. З них 126 бійців проходили курс лікування в госпіталі (з їх числа 97 чол. Були комбатантами з пораненнями), а також 118 здорових військовослужбовців штатних підрозділів (з них 84 чол. Брали участь у бойових діях). Діагностика бойового стресу здійснювалася авторським опитувальником бойового стресу (ОБСБ). Показано особливості прояву гострих стресових розладів і посттравматичних стресових розладів; ресурсів військовослужбовців на когнітивному, афективному, мотиваційному та поведінковому рівнях; стрес-факторів, що безпосередньо емоційно впливають на особистість військовослужбовця; стрес-факторів, що опосередковано емоційно впливають на особистість військовослужбовця; інтегрального показника бойового стресу. Доведено, що при проведенні порівняльного аналізу рівнів переживань бойового стресу у здорових військовослужбовців штатних підрозділів і тих хто знаходиться в госпіталі вищі рівні прояву переживань бойового стресу у тих хто проходить курс лікування в госпіталі. Це стосується як інтегрального показника бойового стресу так і показників прояву ознак гострого та посттравматичного стресових розладів, використаних ресурсів, безпосереднього та опосередкованого проявів емоційного стресу. Вивчена динаміка показників проявів бойового стресу у військовослужбовців учасників і неучасників бойових дій. Серед чотирьох субшкал опитувальника бойового стресу ОБСБ найвищий рівень має показник субшкали прояву гострого та посттравматичного стресового розладу у комбатантів, які знаходяться в госпіталі. На другому місці знаходяться значення показника ресурсної підшкали. На третьому місці знаходиться показник субшкали стресфакторів опосередкованого емоційного впливу на особистість військовослужбовців, які знаходяться на лікуванні в госпіталі. На четвертому місці у військовослужбовців учасників та неучасників бойових дій рівень показника стрес-факторів безпосереднього емоційного впливу на особистість військовослужбовців
Ключові слова:
військовослужбовці, бойові дії, бойовий стрес, госпіталь, поранені[1] Blіnov, O. (2019). Blіnov's combat stress questionnaire (BCSQ): Scientific and methodological publication. Kyiv: TАLКОМ.
[2] Blіnov, O. (2019). Combat mental trauma. Kyiv: TАLКОМ.
[3] Druz, O. (2016). The state of psychiatric and medical-psychological assistance in the Armed Forces of Ukraine during the ATO. In Proceedings of the conference of psychiatrists and psychologists of the military medical service of the armed forces of Ukraine. Kharkiv.
[4] Druz, O. (2017). Experience of providing psychiatric care in the Armed Forces of Ukraine. Problems and prospects for further development. In Proceedings of the conference of psychiatrists and psychologists of the military medical service of the armed forces of Ukraine. Kharkiv.
[5] Prykhodko, I. (2018). System of prevention and control of combat stress in servicemen. Bulletin of the National Academy of the State Border Guard Service of Ukraine. Series: Psychology, 1.
[6] Verba, A. (2016). The state and problematic issues of medical support in the ATO zone at different periods. In V. Tsymbalyuk & A. Serdyuk (Eds.), Medical support of the anti-terrorist operation: Scientific, organizational, and medical-social aspects (pp. 15-26). Kyiv: Priorities.
[7] Zborovskyi, O. (2016). Mental disorders in ATO participants and methods of their correction. In V. Tsymbaliuk & A.Serdiuk (Eds.), Medical support of the anti-terrorist operation: scientific-organizational and medico-social aspects(pp. 184-192). Kyiv: Priorytety.