Отримано 01.06.2022
Доопрацьовано 17.08.2022
Прийнято 29.09.2022
Взято з Том 12, № 2, 2022
Сторінки 211 -224
Анотація
Стаття містить аналіз результатів теоретичного аналізу специфіки чинників кібербулінгу в підлітковому середовищі та його наслідків для психологічного благополуччя представників цього віку. Визначено теоретичні рамки розуміння поняття кібербулінгу, поєднання тенденції агресивно поведінки та специфіки віртуального середовища у даному феномені. Проаналізовано результати досліджень, що відображають зв’язки кібербулінгу з негативними явищами емоційної сфери, схильністю до суїцидальної поведінки, попередніми установками на агресію, поведінковими порушеннями та соматичними феноменами. Виявлені закономірності віку, статі та наявності досвіду участі в ситуаціях булінгу як чинників кібербулінгу для підлітків
Ключові слова:
кібербулінг, агресивна поведінка, віртуальне середовище, чинники кібербулінгу, наслідки кібербулінгу, досвід агресивного поводження як чинник булінгу, установки до проявів булінгу[1] Bauman, S. (2010). Cyberbullying in a rural intermediate school: An exploratory study. The Journal of Early Adolescence, 30(6), 803-833. doi: 10.1177/0272431609350927.
[2] Beckman, L., Hagquist, C., & Hellström, L. (2012). Does the association with psychosomatic health problems differ between cyberbullying and traditional bullying? Emotional & Behavioural Difficulties, 17(3-4), 421-434. doi: 10.1080/13632752.2012.704228.
[3] Bonanno, R.A., & Hymel, S. (2013). Cyber bullying and internalizing difficulties: Above and beyond the impact of traditional forms of bullying. Journal of Youth and Adolescence, 42(5), 685-697. doi: 10.1007/s10964-013-9937-1.
[4] Brenner, S.W., & Rehberg, M. (2009). “Kiddie crime”? The utility of criminal law. First Amendment Law Review, 8(1), 1-85.
[5] Burton, K.A., Florell, D., & Wygant, D.B. (2013). The role of peer attachment and normative beliefs about aggression on traditional bullying and cyberbullying. Psychology in the Schools, 50(2), 103-115. doi: 10.1002/pits.21663.
[6] Campbell, M.A. (2005). Cyber bullying: an old problem in a new guise? Australian Journal of Guidance and Counselling, 15(1), 68-76. doi: 10.1375/ajgc.15.1.68.
[7] Campbell, M.A., Slee, P.T., Spears, B., Butler, D., & Kift, S. (2013). Do cyberbullies suffer too? Cyberbullies’ perceptions of the harm they cause to others and to their own mental health. School Psychology International, 34(6), 613-629. doi: 10.1177/0143034313479698.
[8] Campbell, M.A., Spears, B., Slee, P., Butler, D.A., & Kift, S.M. (2012). Victims’ perceptions of traditional and cyberbullying, and the psychosocial correlates of their victimisation. Emotional and Behavioural Difficulties, 17(3-4), 389-401. doi: 10.1080/13632752.2012.704316.
[9] Finkelhor, D., Mitchell, K.J., & Wolak, J. (2000). Online victimization: A report on the nation’s youth. Washington: National Center for Missing and Exploited Children.
[10] Hinduja, S. & Patchin, J.W. (2009) Bullying beyond the schoolyard: Preventing and responding to cyberbullying. Thousand Oaks: Corwin Press.
[11] Kowalski, R.M., & Limber, S.P. (2013). Psychological, physical, and academic correlates of cyberbullying and traditional bullying. The Journal of Adolescent Health: official Publication of the Society for Adolescent Medicine, 53(1 Suppl), S13-S20. doi: 10.1016/j.jadohealth.2012.09.018.
[12] Langos C. (2012). Cyberbullying: The challenge to define. Cyberpsychology, Behavior and Social Networking, 15(6), 285-289. doi: 10.1089/cyber.2011.0588.
[13] Li, Q. (2006). Cyberbullying in schools: A research of gender differences. School Psychology International, 27(2), 157-170. doi: 10.1177/0143034306064547.
[14] Monks, C., & Smith, P. (2006). Definitions of bullying: Age differences in understanding of the term, and the role of experience. British Journal of Development Psychology, 24(4), 801-821. doi: 10.1348/026151005X82352.
[15] Nixon C.L. (2014). Current perspectives: The impact of cyberbullying on adolescent health. Adolescent Health, Medicine and Therapeutics, 5, 143-158. doi: 10.2147/AHMT.S36456.
[16] Olweus, D. (1980). Familial and temperamental determinants of aggressive behavior in adolescent boys: A causal analysis. Developmental Psychology, 16(6), 644-660. doi: 10.1037/0012-1649.16.6.644.
[17] Ortega, R., Elipe, P., Mora-Merchán, J.A., Genta, M.L., Brighi, A., Guarini, A., Smith, P.K., Thompson, F., & Tippett, N. (2012). The emotional impact of bullying and cyberbullying on victims: A European cross-national study. Aggressive Behavior, 38(5), 342-356. doi: 10.1002/ab.21440.
[18] Perren, S., Dooley, J., Shaw, T., & Cross, D. (2010). Bullying in school and cyberspace: Associations with depressive symptoms in Swiss and Australian adolescents. Child and Adolescent Psychiatry and Mental Health, 4, article number 28. doi: 10.1186/1753-2000-4-28.
[19] Randa, R. (2013). The influence of the cyber-social environment on fear of victimization: Cyberbullying and school. Security Journal, 26(4), 331-348.
[20] Raskauskas, J., & Stoltz, A.D. (2007). Involvement in traditional and electronic bullying among adolescents. Developmental Psychology, 43(3), 564-575. doi: 10.1037/0012-1649.43.3.564.
[21] Schenk, A.M., & Fremouw, W.J. (2012). Prevalence, psychological impact, and coping of cyberbully victims among college students. Journal of School Violence, 11(1), 21-37. doi: 10.1080/15388220.2011.630310.
[22] Slonje, R., & Smith, P.K. (2008). Cyberbullying: Another main type of bullying?. Scandinavian journal of psychology, 49(2), 147-154. doi: 10.1111/j.1467-9450.2007.00611.x.
[23] Smith, P.K., del Barrio, C., & Tokunaga, R. (2013). Definitions of cyberbullying: How useful are the terms? In S. Bauman, D. Cross, J. Walker (Eds.), Principles of cyberbullying research: Definitions, measures, and methodology (pp. 26-45). New York: Routledge.
[24] Sourander, A., Brunstein Klomek, A., Ikonen, M., Lindroos, J., Luntamo, T., Koskelainen, M., Ristkari, T., & Helenius, H. (2010). Psychosocial risk factors associated with cyberbullying among adolescents: A population-based study. Archives of General Psychiatry, 67(7), 720-728. doi: 10.1001/archgenpsychiatry.2010.79.
[25] Suler, J. (2004). The online disinhibition effect. CyberPsychology & Behavior, 7(3), 321-326. doi: 10.1089/1094931041291295.
[26] Werner, N.E., & Nixon, C.L. (2005). Normative beliefs and relational aggression: An investigation of the cognitive bases of adolescent aggressive behavior. Journal of Youth and Adolescence, 34(3), 229-243. doi: 10.1007/s10964-005-4306-3.
[27] Wigderson, S., & Lynch, M. (2013). Cyber- and traditional peer victimization: Unique relationships with adolescent well-being. Psychology of Violence, 3(4), 297-309. doi: 10.1037/a0033657.
[28] Wong, D.S.W., Chan, H.C.O., & Cheng, C.H.K. (2014). Cyberbullying perpetration and victimization among adolescents in Hong Kong. Children and Youth Services Review, 36, 133-140. doi: 10.1016/j.childyouth.2013.11.006.
[29] Ybarra, M.L., Mitchell, K. J., Wolak, J., & Finkelhor, D. (2006). Examining characteristics and associated distress related to Internet harassment: Findings from the Second Youth Internet Safety Survey. Pediatrics, 118(4), e1169–e1177. doi: 10.1542/peds.2006-0815.