Взято з Том 13, № 1, 2023
Сторінки 83 -96
Отримано 18.10.2022
Доопрацьовано 30.12.2022
Прийнято 30.01.2023
Взято з Том 13, № 1, 2023
Сторінки 83 -96
Анотація
Метою статті є розглянути феномен вітальності згідно з різними науковими теоріями; здійснити аналіз можливих причин виснаження та підвищення життєвої енергії особистості; проаналізувати результати експериментального дослідження, спрямованого на вивчення психологічних особливостей вітальності на прикладі представників парашутного спорту та практики йоги; описати механізм впливу досліджуваних видів активності на рівень суб’єктивної вітальності; розробити загальні рекомендації щодо підтримання життєвої енергії особистості на сприятливому рівні. Використано наступні методи. Із групи емпіричних методів: психодіагностичний метод (тести); із групи методів аналізу (обробки) даних: якісний та кількісний аналіз отриманих результатів, методи комп’ютерної обробки експериментальних даних. Використано методику дослідження суб’єктивної та диспозиційної вітальності Р. Райана і К. Фредеріка. У дослідженні прийняло участь 270 респондентів віком від 22 до 50 років, серед них 90 представників практики йоги, 90 представників парашутного спорту та 90 респондентів контрольної групи. Емпіричне дослідження здійснювалося на базі: Студія йоги «Симметрія» та фестваль йоги та музики «Аватар»; АК «Авіа-Союз» ДЗ «Майське». У всіх учасників дослідження була отримана інформована згода на участь в дослідженні. Представлено теоретичний аналіз феномену суб’єктивної вітальності як психологічного феномену, висвітлено її особливості з точки зору різних тлумачень. Проаналізовано психологічні та фізіологічні фактори підвищення життєвої енергії та розглянуто причини її виснаження. Здійснено аналіз результатів проведеного емпіричного дослідження, метою якого було експериментально дослідити психологічні особливості суб’єктивної вітальності у представників практики йоги та парашутного спорту. Обґрунтовано механізм впливу досліджуваних видів активності на рівень життєвої енергії людини. В результаті проведеного дослідження визначено високий рівень суб’єктивної вітальності як стану та диспозиційної вітальності як особистісної якості у представників практики йоги та представників парашутного спорту. Здійснено порівняльний аналіз результатів з показниками контрольної групи, що вказує на прямий позитивний вплив практики йоги та парашутизму на загальний рівень життєвої енергії особистості. Визначено, що рівень суб’єктивної вітальності у парашутистів наприкінці стрибкового сезону знижується. Розроблено спеціальні загальні рекомендації щодо підтримання досліджуваного показника на сприятливому рівні
Ключові слова:
вітальність, життєва енергія, особистісний потенціал, суб’єктивне благополуччя, йога, медитація, парашутний спорт, екстрим[1] Çelik, E. (2017). Examining the mediating effect of subjective vitality in the proactive personality and life satisfaction relationship. International Journal of Happiness and Development, 3(4), 289-302. doi: 10.1504/IJHD.2017.087929.
[2] Iyengar, B.K.S. (2012). Light on the yoga: Sutras of Patanjali. London: HarperCollins Publishers.
[3] Kuzikova, S., & Shcherbak, T. (2022). Research of psychological features of vitality and happiness in representatives of yoga practice. Bulletin of KhNPU named after G.S. Skovoroda. Psychology, 66, 127-141.
[4] Lowen, A. (2005). The voice of the body. Alachua: Bioenergetic Press.
[5] Ryan, R.M., & Deci, E.L. (2000). Self-determination theory and the facilitation of intrinsic motivation, social development, and well-being. American Psychologist, 55(1), 68-78. doi: 10.1037/0003-066X.55.1.68.
[6] Ryan, R.M., & Deci, E.L. (2008). From ego depletion to vitality: Theory and findings concerning the facilitation of energy available to the self. Social and Personality Psychology Compass, 2(2), 702-717. doi: 10.1111/j.1751-9004.2008.00098.x.
[7] Ryan, R.M., & Frederick, C. (1997). On energy, personality, and health: Subjective vitality as a dynamic reflection of well-being. Journal of Personality, 65(3), 529-565.
[8] Satici, S.A., Uysal, R., Satici, B., & Akin, A. (2014). Subjective vitality as mediator and moderator of the relationship between life satisfaction and subjective happiness. Educational Sciences: Theory & Practice, 14(2), 489-497. doi: 10.12738/estp.2014.2.1828.
[9] Sivaramakrishnan, D., Fitzsimons, C., Kelly, P., Ludwig, K., Mutrie, N., Saunders, D.H., & Baker, G. (2019). The effects of yoga compared to active and inactive controls on physical function and health related quality of life in older adults- systematic review and meta-analysis of randomised controlled trials. The International Journal of Behavioral Nutrition and Physical Activity, 16(1), article number 33. doi: 10.1186/s12966-019-0789-2.
[10] Tunçkol, M. (2015). Relationship of happiness and subjective vitality in university students. International Journal of Development Research, 5(4), 4219-4222.
[11] Yazıcı, Ö.F., & Somoğlu, M.B. (2021). A study on vitality and happiness levels of sports high school students. Journal of Educational Issues, 7(3), article number 214. doi: 10.5296/jei.v7i3.19274.