Отримано 01.11.2022
Доопрацьовано 03.01.2023
Прийнято 30.01.2023
Взято з Том 13, № 1, 2023
Сторінки 150 -164
Анотація
У статті подано результати емпіричного дослідження проблеми емоційного вигорання педагогічних працівників. Зокрема, здійснений аналіз особливостей самоставлення працівників освіти з різним рівнем прояву емоційного вигорання. Проаналізовано характер зв’язку між рівнем емоційного вигорання працівників освіти та особливостями їх професійної самосвідомості, зокрема самоставленням як однією зі складових самосвідомості фахівця. Результати порівняльного дослідження засвідчили, що при досить високих показниках схвалення себе і позитивній самооцінці досліджувані педагоги не впевнені, що їх особистість цікава для інших, а також переконані, що вони не складають інтересу для оточуючих та колег. Ми дійшли висновку, що більшість симптомів та фаз емоційного вигорання у досліджуваних працівників освіти несформовані, проте їм притаманні певна емоційна закритість, відстороненість та байдужість, що може бути показником їх емоційного виснаження, а на такому тлі будь-яке емоційне залучення до професійних справ і комунікацій може викликати у педагогів відчуття надмірної перевтоми. Результати порівняльного аналізу особливостей самоставлення працівників освіти з різним рівнем прояву емоційного вигорання вказують на загальний високий рівень самоставлення досліджуваних, проте не виключають сформованість у них професійних деформацій. Загалом було виявлено, що високий рівень позитивного самоставлення працівників освіти співвідноситься із низьким рівнем прояву симптомів та фаз вигорання у їхній професійній діяльності. Працівникам освіти із позитивним самоставленням менш притаманне відчуття емоційного виснаження, втоми, спустошеності, яке викликане професійною діяльністю. Крім того, педагогічним працівникам із позитивним самоставленням менш властиве нівелювання професійних досягнень, порушення професійних комунікацій, незадоволення собою як професіоналом і власною професійною діяльністю, а також психосоматичні захворювання, сприйняття умов професійної діяльності та міжособистісних стосунків у професійній сфері як психотравмуючих
Ключові слова:
вигорання, емоційне вигорання, напруження, резистенція, виснаження, самоставлення, працівники освіти[1] Bodalov, A.., Stolin, V., & Avanesov, V. (2000). General psychodiagnostics. St. Petersburg: Retch.
[2] Etzion, D. (1987). Burnout: The hidden agenda of human distress. Tel Aviv: The Israel Institute of Business Research, Faculty of Management, Tel Aviv University.
[3] Koltunovych, T. (2012). How not to burn out in the flames of the profession: A correctional program for preschool educators. Chernivtsi: Chernivtsi National University.
[4] Lezhenina, L. (2008). Methods for studying emotional burnout. Science and Education, (8/9), 72-76.
[5] Maslach, C., & Schaufeli, W.B. (1993). Historical and conceptual development of burnout. In W.B. Schaufeli, C. Maslach, & T. Marek (Eds.), Professional burnout: Recent developments in theory and research (pp. 1-16). Washington: Taylor & Francis.
[6] Morgun, V., & Titov, I. (2012). Basics of psychological diagnostics (2nd ed.). Kyiv: Slovo.
[7] Vodopyanova, N., & Starchenkova, E. (2008). Stress in adolescence: Diagnosis and psychotherapy (2nd ed.). St. Petersburg: Peter.