Отримано 15.09.2023
Доопрацьовано 27.12.2023
Прийнято 28.02.2024
Взято з Том 14, № 1, 2024
Сторінки 209 -224
Анотація
У статті подано дані щодо впливу військових подій в Україні на психологічний стан дітей. Відзначено, що травмівні ситуації провокують появу у дітей психологічних, тривожних розладів, серед яких селективний мутизм. Окреслено проблемні питання стану дослідження феномену селективного мутизму та надано результати аналізу наукової літератури з питання сутності, симптомів селективного мутизму та інструментів його діагностики. Для встановлення точного діагнозу обґрунтовано необхідність проведення багаторівневої діагностики, використання різних джерел інформації. Розглянуто складні питання діагностики селективного мутизму. Наголошено на тому, що різні соціальні ситуації у дітей з селективним мутизмом можуть провокувати не однакові патерни немовленнєвої поведінки. Закценто- вано увагу на тому, що діагностика є також соціальною ситуацією, яка може викликати у дитини з селективним мутизмом мовчазність. Підкреслена значна роль батьків і вчителів як інформантів про мовленнєву поведінку дитини та наголошено на необхідності їх залучення до процесу діагностики дитини. Відмічено важливість проведення просвітницьких заходів, спрямованих на інформування батьків та вчителів щодо суті цього розладу, варіантів діагностики і лікування. Відзначено, що селективний мутизм має значний вплив на емоційну, когнітивну та поведінкову сторони життя дитини, негативно впливає на академічну успішність, заважає соціалізації, часто супроводжується коморбідними захворюваннями. Підкреслено важливість ранньої діагностики розладу. Окреслені діагностичні інструменти селективного мутизму, відмічено важливість перекладу зазначених інструментів на рідну мову дітей, зокрема українську. Обґрунтовано необхідність використання валідизованих та науковометрично перевіриних інструментів для діагностики селективного мутизму, як передумови отримання достовірних результатів в діагностиці, що є вкрай важливим для подальшого лікування. Відзначено важливість перевірки психометричних властивостей діагностичних інструментів на українській виборці дітей, визначено напрями майбутніх досліджень
Ключові слова:
війна, діагностика селективного мутизму, діти, інструменти діагностики селективного мутизму, мутизм, селектив ний мутизм, тривожний розлад[1] American Psychiatric Association. (2013). Diagnostic and statistical manual of mental disorders (5th ed.). Arlington: American Psychiatric Publishing.
[2] Bürgin, D., Anagnostopoulos, D., Board and Policy Division of ESCAP, Vitiello, B., Sukale, T., Schmid, M., & Fegert, J.M. (2022). Impact of war and forced displacement on children's mental health: Multilevel, needs-oriented, and trauma-informed approaches. European Child & Adolescent Psychiatry, 31(6), 845-853. doi: 10.1007/s00787-022-01974-z.
[3] Ceri, V., Özlü-Erkilic, Z., Özer, Ü., Yalcin, M., Popow, C., & Akkaya-Kalayci, T. (2016). Psychiatric symptoms and disorders among Yazidi children and adolescents immediately after forced migration following ISIS attacks. Neuropsychiatrie: Klinik, Diagnostik, Therapie und Rehabilitation, 30(3), 145-150. doi: 10.1007/s40211-016-0195-9.
[4] Drljan, B. (2022). Speech and language deficits in children with selective mutism: Cause, comorbidity, or consequences? Special Education and Rehabilitation, 21(2), 133-146. doi: 10.5937/specedreh21-36611.
[5] Dzyuba, A., Nesterenco, M., Vashchenko, L., Dubovik, K., & Martsenkovskyi, D. (2013). Selective mutism: Diagnostic procedures and therapeutic strategies. Neuronews, 5(50).
[6] Elizur, Y., & Perednik, R. (2003). Prevalence and description of selective mutism in immigrant and native families: A controlled study. Journal of the American Academy of Child and Adolescent Psychiatry, 42(12), 1451-1459. doi: 10.1097/00004583-200312000-00012.
[7] Klein, E., & Armstrong, S. L. (2013). Assessing spoken language competence in children with selective mutism: Using parents as test presenters. Communication Disorders Quarterly, 34(3), 184-195. doi: 10.1177/1525740112455053.
[8] Klein, E.R., Ruiz, C.E., Morales, K., & Stanley, P. (2019). Variations in parent and teacher ratings of internalizing, externalizing, adaptive skills, and behavioral symptoms in children with selective mutism. International Journal of Environmental Research and Public Health, 16(21), article number 4070. doi: 10.3390/ijerph16214070.
[9] Lutsenko, I. (2018). Restoration of speech communication activity in preschool children from families of ATO participants and internally displaced persons. Psycholinguistics, 23(1), 202-218.
[10] Milyus, S., & Yakubova, I. (2016). Features of children with selective mutism: When silence is not golden. Modern Stomatology, 3, 59-63.
[11] Oerbeck, B., Overgaard, K. R., Bergman, R. L., Pripp, A. H., & Kristensen, H. (2020). The Selective Mutism Questionnaire: Data from typically developing children and children with selective mutism. Clinical Child Psychology and Psychiatry, 25(4), 754-765. doi: 10.1177/1359104520914695.
[12] Olivares-Olivares, P.J., Rosa-Alcázar, Á., Nuñez, R., & Olivares, J. (2021). Psychometric properties of the Selective Mutism Questionnaire in Spanish children. International Journal of Clinical and Health Psychology, 21(3), article number 100249. doi: 10.1016/j.ijchp.2021.100249.
[13] Pakhomova, N., & Baranets, I. (2022). Directions of corrective work with children with severe speech disorders under the conditions ofthe state of war. Scientific Journal of NPU named after M.P. Drahomanov, Series 19. Correctional Pedagogy and Special Psychology, 43, 55-63.
[14] Pfeiffer, E., et al. (2023). Implementation of an evidence-based trauma-focused treatment for traumatised children and their families during the war in Ukraine: A project description. European Journal of Psychotraumatology, 14(2), article number 2207422. doi: 10.1080/20008066.2023.2207422.
[15] Ribtsun, J. (2022). Warn, protect and help: Children with speech disorders in wartime. Bulletin of Science and Education, 2(2), 201-212. doi: 10.52058/2786-6165-2022-2(2)-201-212.
[16] Rodrigues Pereira, C., Ensink, J.B.M., Güldner, M.G., Lindauer, R.J.L., De Jonge, M.V., & Utens, E.M. W.J. (2023). Diagnosing selective mutism: A critical review of measures for clinical practice and research. European Child & Adolescent Psychiatry, 32(10), 1821-1839. doi: 10.1007/s00787-021-01907-2.
[17] Schwenck, C., Gensthaler, A., Vogel, F., Pfeffermann, A., Laerum, S., & Stahl, J. (2022). Characteristics of person, place, and activity that trigger failure to speak in children with selective mutism. European Child & Adolescent Psychiatry, 31(9), 1419-1429. doi: 10.1007/s00787-021-01777-8.
[18] Simonenko, S., & Ovadyuk, N. (2022). Peculiarities of the work of a practical psychologist with internally displaced children of primary school age. Scientific Works of Interregional Academy of Personnel Management. Psychology, 1(54), 68-77. doi: 10.32689/maup.psych.2022.1.10
[19] Skrypnyk, A., & Labenko, O. (2022). The influence of stress on children’s speechin the context of war. East European Journal of Psycholinguistics, 9(2), 116-129. doi: 10.29038/eejpl.2022.9.2.lab.
[20] Starke, A., & Subellok, K. (2012). KiMut NRW: Eine Studie zur Identifikation von Kindern mit selektivem Mutismus im schulischen Primarbereich. Empirische Sonderpädagogik, 4(1), 63-77. doi: 10.25656/01:9291.
[21] Vodopіanova, Y. (2022). Art therapy as a way to relieve anxiety in children with selective mutism. In Space of art therapy: Collection of scientific papers (Vol. 1(31), pp. 31-37). Kyiv: Dnipropetrovsk Medical Academy of the Ministry of Health of Ukraine. Art-Therapeutic Association.