Отримано 23.10.2023
Доопрацьовано 18.01.2024
Прийнято 28.02.2024
Взято з Том 14, № 1, 2024
Сторінки 58 -98
Анотація
Статтю присвячено вивченню феномену посттравматичного зростання особистості, здійснено теоретико-психологічний аналіз наукових уявлень про природу посттравматичного зростання, проаналізовано ключові дефініції та головні передумови виокремлення даного феномену в автономний концепт. У статті висвітлено основні теоретичні підходи до вивчення посттравматичного зростання, зокрема проаналізовано витоки ідей про особистісне зростання внаслідок переживання травматичного досвіду у міфологічному та релігійному світогляді, у філософських поглядах античності та сучасності, здійснено огляд літературних джерел, присвячених проблематиці посттравматичного зростання, виокремлено ключові парадигми концептуального осмислення даного феномену, зокрема з точки зору психодинамічного, гуманістичного, екзистенційного, когнітивного підходів, а також з позицій позитивно-психологічного підходу. Стаття містить аналіз ключових концепцій, що пояснюють психологічні трансформації, які можуть виникнути внаслідок досвіду переживання травматичних подій, аналізуються теорії психологічних напрямів, що спрямовані на розкриття механізмів та факторів, що призводять до позитивних змін в особистості у посттравматичному періоді, що в свою чергу підкріплюється аналізом релевантних емпіричних досліджень та прикладних методів розвитку ефективних психологічних стратегій підтримки осіб, які пережили травму. У статті розглядаються критичні погляди на існуючі теоретичні концепції та визначаються невирішені аспекти у розумінні поняття посттравматичного зростання, здійснено спробу систематизувати концептуальні підходи для побудови цілісної картини розуміння посттравматичного зростання як соціально-психологічного феномену. Дана проблематика актуалізує потребу подальших наукових досліджень для розширення наукового розуміння феномену посттравматичного зростання та вдосконалення практичних застосувань цього знання в контексті психологічної підтримки та психотерапії осіб, які пережили травматичний досвід
Ключові слова:
посттравматичне зростання, травматична подія, міфологічний світогляд, філософський підхід, психодинамічний підхід, екзистенційно-гуманістичний підхід, когнітивний підхід[1] Adler, A. (2014). The practice and theory of individual psychology. London: Routledge.
[2] American Psychiatric Association, DSM-5 Task Force. (2013). Diagnostic and statistical manual of mental disorders: DSM-5™ (5th ed.). Washington: American Psychiatric Publishing, Inc. doi: 10.1176/appi.books.9780890425596.
[3] Bondarchuk, O. (2016). Model of personal growth of future specialists. Personal Growth: Theory and Practice, 2, 9-12.
[4] Calhoun, L.G. (1996). Posttraumatic growth: A functional descriptive model. In Posttraumatic growth: An overview of contemporary models. Toronto: Symposium conducted at the Annual Meeting of the American Psychological Association.
[5] Campbell, J. (2020). The hero with a thousand faces. Lviv: Terra Incognita.
[6] Cann, A., Calhoun, L.G., Tedeschi, R.G., & Solomon, D.T. (2010). Posttraumatic growth and depreciation as independent experiences and predictors of well-being. Journal of Loss and Trauma, 15(3), 151-166. doi: 10.1080/15325020903375826.
[7] Christopher, M. (2004). A broader view of trauma: A biopsychosocial-evolutionary view of the role of the traumatic stress response in the emergence of pathology and/or growth. Clinical Psychology Review, 24(1), 75-98. doi: 10.1016/j.cpr.2003.12.003.
[8] Cruz-Villalobos L. (2021). Positive coping with trauma. A brief and complete review. Independently Academic.
[9] Csikszentmihalyi, M. (1990). Flow: The psychology of optimal experience. New York: Harper & Row.
[10] Diener, E., Scollon, C. N., Oishi, S., Dzokoto, V., & Suh, E. M. (2009). Positivity and the construction of life satisfaction judgments: Global happiness is not the sum of its parts. In E. Diener (Ed.), Culture and well-being (pp. 159-176). Dordrecht: Springer. doi: 10.1007/978-90-481-2352-0_11.
[11] Fava, G. A., & Sonino, N. (2017). From the lesson of George Engel to current knowledge: The biopsychosocial model 40 years later. Psychotherapy and Psychosomatics, 86(5), 257–259. doi: 10.1159/000478808.
[12] Favaretto, T.C., Both, L.M., Benetti, S.P. da C., & Freitas, L.H.M. (2022). Understanding the psychodynamic functioning of patients with PTSD and CPTSD: Qualitative analysis from the OPD 2 interview. Psychology: Research and Review, 35(9). doi: 10.1186/s41155-022-00211-5.
[13] Frankl, V. (2022). Man's search for meaning. Kharkiv: Knizhkovyi Klub “Klub Simeynoho Dozvillya”.
[14] Fromm, E. (2017). The art of loving. Kharkiv: Knizhkovyi Klub “Klub Simeynoho Dozvillya”.
[15] Fromm, E. (2019). Escape from freedom. Kharkiv: Knizhkovyi Klub “Klub Simeynoho Dozvillya”.
[16] Fromm, E. (2020). To have or to be? Kharkiv: Knizhkovyi Klub “Klub Simeynoho Dozvillya”.
[17] Ganai, U.J., Sachdev, S., Bhat, N.A., & Bhushan, B. (2024). Associations between posttraumatic stress symptoms and posttraumatic growth elements: A network analysis. Psychological Trauma: Theory, Research, Practice, and Policy, 16(5), 731-740. doi: 10.1037/tra0001411.
[18] Hamby, S., Taylor, E., Segura, A., & Weber, M. (2022). A dual-factor model of posttraumatic responses: Which is better, high posttraumatic growth or low symptoms? Psychological Trauma: Theory, Research, Practice, and Policy, 14(Supple 1), 148-156. doi: 10.1037/tra0001122.
[19] Hlasco, V. (2006). Civilizational crises and revolutions: Gene-culture paradigm. Bulletin of the National Academy of Sciences of Ukraine, 9, 24-43.
[20] Janoff-Bulman, R. (1992). Shattered assumptions: Towards a new psychology of trauma. New York: Free Press.
[21] Joseph, S. (2009). Growth following adversity: Positive psychological perspectives on posttraumatic stress. Psychological Topics, 18(2), 335-344.
[22] Joseph, S. (2015). What doesn't kill us: A guide to overcoming adversity and moving forward. London: Piatkus.
[23] Joseph, S., & Butler, L.D. (2010). Positive changes following adversity. Psychological Topics, 18(2), 335-344.
[24] Joseph, S., & Linley, P.A. (2006). Growth following adversity: Theoretical perspectives and implications for clinical practice. Clinical Psychology Review, 26(8), 1041-1053. doi: 10.1016/j.cpr.2005.12.006.
[25] Jung, C.G. (2013). Archetypes and the collective unconscious. Lviv: Astrolabia.
[26] Karhina, N. (2019). Hedonistic and eudemonistic understanding of psychological well-being: Benefits and weaknesses. Theory and Practice of Modern Psychology, 4(1), 27-31. doi: 10.32840/2663-6026.2019.4-1.5.
[27] Kharchenko, V., & Shugai, M. (2015). Psychological diagnosis and correction of post-traumatic stress disorder in personality: A methodological guide. Ostroh: National University of Ostroh Academy.
[28] Kharytonova, N. (2023). Post-traumatic growth as the basis of psychological support of veterans of the Russian-Ukrainian war: Review of research. Psychology Travelogs, 1, 167-189. doi: 10.31891/PT-2023-1-17.
[29] Klymchuk, V. (2020). Psychology of post-traumatic growth. Kropyvnytskyi: Imeks-LTD.
[30] Kotovska, Y. (2023). The analysis of the relationship of the concept of “post-traumatic growth” and related concepts. Scientific Notes of the National University “Ostroh Academy”. Series "Psychology”, 16, 44-52.
[31] Kovaliv, Y. (2007). Literary studies encyclopedia. Kyiv: VC “Akademia”.
[32] Leeman, M.S., Dispenza, F., & Chang, C.Y. (2015). Lifestyle as a predictor of posttraumatic growth. The Journal of Individual Psychology, 71(1), 58-74. doi: 10.1353/jip.2015.0007.
[33] Linley, P.A., & Joseph, S. (2004). Positive change following trauma and adversity: A review. Journal of Traumatic Stress, 17(1), 11-21. DOI: 10.1023/B:JOTS.0000014671.27856.7e
[34] Lukomska, S. (2017). Post-traumatic growth: Theoretical approaches, empirical methods, and practical recommendations. In Personality as a subject of overcoming crisis situations: Psychological theory and practice (pp. 216-236). Kyiv-Sumy: Sumy State Pedagogical University named after A. S. Makarenko Publishing House.
[35] Maslow, A.H. (1954). Motivation and personality. New York: Harper & Row Publishers.
[36] Melnyk, O. (2019). Post-traumatic growth and resilient reintegration of combatants in Eastern Ukraine. Psychological Journal, 6, 79–92.
[37] Nazar, Y. (2023). Post-traumatic growth in the context of personality well-being models. Habitus, 48, 125-130. doi: 10.32782/2663-5208.
[38] Nietzsche, F. (2020). The joyful science. Kharkiv: Folio.
[39] Orille, A., Harrison, L., & Taku, K. (2019). Individual differences in attitudes and perceptions toward posttraumatic growth and illusory growth. Personality and Individual Differences, 142, 153-158. doi: 10.1016/j.paid.2019.02.002.
[40] Park, C.L., Cohen, L.H., & Murch, R.L. (1996). Assessment and prediction of stress-related growth. Journal of Personality, 64(1), 71-105.
[41] Pigliucci, M., & Lopez, G. (2021). The new Stoics: 52 weeks for a fulfilled life. Kyiv: Laboratoria.
[42] Renshaw, T.L., & Cohen, A.S. (2014). Life satisfaction as a distinguishing indicator of college student functioning: Further validation of the two-continua model of mental health. Social Indicators Research: An International and Interdisciplinary Journal for Quality-of-Life Measurement, 117(1), 319-334. doi: 10.1007/s11205-013-0342-7.
[43] Riffle, O.M., Lewis, P.R., & Tedeschi, R.G. (2020). Posttraumatic growth after disasters. In S.E. Schulenberg (Ed.), Positive psychological approaches to disaster: Meaning, resilience, and posttraumatic growth (pp. 155-167). Cham: Springer. doi: 10.1007/978-3-030-32007-2_10.
[44] Romeo, A., Castelli, L., Zara, G., & Di Tella, M. (2022). Posttraumatic growth and posttraumatic depreciation: Associations with core beliefs and rumination. International Journal of Environmental Research and Public Health, 19(23), article number 15938. doi: 10.3390/ijerph192315938.
[45] Russell, B., & Mussap, A.J. (2023). Rumination and threat-biased interpretation mediate posttraumatic stress and growth responses to military stressors. Military Psychology, 35(5), 451-466. doi: 10.1080/08995605.2022.2127618.
[46] Ryff, C.D., & Singer, B.H. (2008). Know thyself and become what you are: A eudaimonic approach to psychological well-being. Journal of Happiness Studies, 9(1), 13-39. doi: 10.1007/s10902-006-9019-0.
[47] Schaefer, J.A., & Moos, R.H. (1992). Life crisis and personal growth. In B.N. Carpenter (Ed.), Personal coping: Theory, research, and application (pp. 149-170). Westport: Praeger.
[48] Schopenhauer, A. (2015). The suffering of the world: From the essays of Arthur Schopenhauer. Wilder Publications, Inc.
[49] Schottenbauer, M.A., Glass, C. R., Arnkoff, D.B., & Gray, S.H. (2008). Contributions of psychodynamic approaches to treatment of PTSD and trauma: A review of the empirical treatment and psychopathology literature. Psychiatry, 71(1), 13-34. doi: 10.1521/psyc.2008.71.1.13.
[50] Seligman, M.E.P. (2011). Flourish: A visionary new understanding of happiness and well-being. Free Press.
[51] Shynkaruk, V. (Ed.). (2002). Philosophical encyclopedic dictionary. Kyiv: Abris.
[52] Smith, B.W. (2020). The hero’s journey to resilience and thriving in the context of disaster. In S. Schulenberg (Ed.), Positive psychological approaches to disaster (pp. 87-102). Cham: Springer. doi: 10.1007/978-3-030-32007-2_6.
[53] Tedeschi, R.G., & Calhoun, L.G. (1996). The posttraumatic growth inventory: Measuring the positive legacy of trauma. Journal of Traumatic Stress, 9(3), 455–471. doi: 10.1007/BF02103658.
[54] Tedeschi, R.G., & Calhoun, L.G. (2004). Target article: “Posttraumatic growth: Conceptual foundations and empirical evidence. ” Psychological Inquiry, 15(1), 1-18. doi: 10.1207/s15327965pli1501_01.
[55] Tedeschi, R.G., Park, C.L., & Calhoun, L.G. (Eds.). (1998). Posttraumatic growth: Positive changes in the aftermath of crisis. Lawrence Erlbaum Associates Publishers.
[56] Tedeschi, R.G., Shakespeare-Finch, J., & Taku, K. (2018). Posttraumatic growth: Theory, research, and applications. New York: Routledge.
[57] Turynina, O. (2017). Psychology of traumatic situations: A textbook for students of higher educational institutions. Kyiv: DP “Vydavnychyi Dim “Personal””.
[58] Tytarenko, T. (2020). Post-traumatic life creation: Ways to achieve psychological well-being. Kropyvnytskyi: Imeks-LTD.
[59] Uchin, O. (2018). Ideologemes and mythologemes. Visnyk of Lviv University. Series “Philosophical and Political Studies,” 21, 14-20.
[60] Vynnychuk, R. (2017). Cultural discourse of socio-cultural dynamics issues. Young Scientist, 8(1), 5-8.
[61] Weber, M.C., & Schulenberg, S.E. (2023). The curvilinear relationships between posttraumatic growth and posttraumatic stress, depression, and anxiety. Traumatology, 29(2), 249-260. doi: 10.1037/trm0000398.
[62] What you need to know about post-traumatic stress disorder. (n.d.). Retrieved from https://moz.gov.ua/article/health/scho-treba-znati-pro-posttravmatichnij-stresovij-rozlad.
[63] Zubovsky, D. (2016). The phenomenon of post-traumatic growth as a promising direction of research in domestic psychology. Problems of Extreme and Crisis Psychology, 20, 63-74.
[64] Zubovsky, D. (2018). Personal growth of ATO participants in the post-traumatic period. Young Scientist, 8(1), 47-52.