Отримано 03.10.2023
Доопрацьовано 23.01.2024
Прийнято 28.02.2024
Взято з Том 14, № 1, 2024
Сторінки 9 -44
Анотація
Ця стаття, в силу поставленої в ній мети та її контексту, який виходить за межі психологічної проблематики, хоча і фундується на ній, є написаною радше у стилі есе. Це дозволило більш розкуто, аніж це прийнято у концептуально строгих психологічних текстах, описати феномен «психолога страху» та вказати на його психосоціальну та історично-культурну природу. Феномен «психолога страху» розглядається на фоні сучасної соціальності, що дозволяє виявити тісний, якщо не сказати, нерозривний, функціональний зв’язок, з одного боку, між внутрішньо-психічним світом диктатора, що отримує владу через електоральну спотворену процедуру, та, з іншого боку, підсвідомою, архетипічною, біологізаторські ангажованою психікою «людини маси». Показується, що ця міжособистісна, функціональна не розривність «грандіозного я» диктатора та «колективного ми» людини маси фундується, у тому числі, і не в останню чергу, на архетипах зла, яке в сучасній «інфернальній культурі» може відкрито нав’язуватись та філософські легітимізуватись. Перелічується психічний «інструментарій», завдяки якому психо-соціальний феномен зла функціонує у межах індивідуальних психік та інтегрується у соціальний феномен. Вказується на онтологічні підвалини феномену зла, в основі якого лежить здатність людини суб’єктивно оцінювати будь-що (Soloviov, 2015) та, керуючись цією оцінкою, через свої моторні (м’язові) дії втілювати змісти індивідуальної чи «колективної психіки» в змістовність соціальності
Ключові слова:
«психолог страху», диктатор, здатність суб’єктивно оцінювати, людина маси, зло, влада, інфернальність, «інфернальність», внутрішньо-психічний світ людини, філософія загальнолюдських цінностей[1] Aleksandrov, Yu. (2021). The concept of fear in psychology. In Psychological and pedagogical problems of professional education and patriotic education of the personnel of the Ministry of Internal Affairs of Ukraine: Proceedings of the scientific and practical conference. (pp. 134-136). Kharkiv: Kharkiv National University of Internal Affairs.
[2] Ashby, W.R. (1956). An introduction to cybernetics. London: Chapman and Hall.
[3] Clarkin, J.F., Yeomans, F.E., & Kernberg, O.F. (1999). Psychotherapy for borderline personality. New York: John Wiley & Sons.
[4] Kaspruk, V. (2018). The Unlearned lessons of the USSR's collapse: Putin transforms russia into an “Empire of fear”. Retrieved from https://www.radiosvoboda.org/a/29581423.html.
[5] Mandelstam and Stalin: An essay by Anatoly Naiman. (2016). Retrieved from https://arzamas.academy/mag/289-mandelshtam.
[6] Shapoval, V. (2010). Transcendental horizons of freedom. Kyiv: Parypan.
[7] Soloviov, O. (2016). Neuronal networks responsible for genetic and acquired (ontogenetic) memory: Probable fundamental differences. Neurophysiology, 47(5), 419–431. doi: 10.1007/s11062-016-9550-5
[8] Solovyov, O. (2021). Whether the general brain theory is already existing, or how does the phenomenon of information explain mind-body: Analytics of subjectivity and intersubjectivity. Philosophical Thought, 6, 58-77. doi: 10.15407/fd2020.06.058.
[9] Solovyov, O. V. (2021). To the general brain theory: Why physically functioning neural networks "paradoxically" process information biologically and socially meaningfully. In “Brain, culture, personality”: Proceedings of the I all-Ukrainian scientific-practical conference with international participation (pp. 106–110). Kyiv: Taras Shevchenko National University of Kyiv.
[10] Solovyov, O., & Litvinova, O. (2022). The mind orchestrates the informational activity of the brain: From physical existence to mentally realized being. Psychology and Personality, 2(22), 41-85.
[11] Virhan, I., & Pylynska, M. (2000). Russian-Ukrainian dictionary of fixed expressions. Kharkiv: Prapor.