UkrainianProfessional Education

Володимир Федорович Моргун (нар. 23 березня 1947 року, м. Донецьк) –  український психолог, науковець і педагог, доктор філософії (кандидат психологічних наук), професор, фундатор наукової школи «Психологія багатовимірної особистості», головний редактор наукового журналу.

У 1971 році закінчив факультет психології Московського державного університету імені М. В. Ломоносова за спеціальністю «психолог, викладач психології». У 1979 році здобув науковий ступінь кандидата психологічних наук. Із 1980 року був співзасновником і завідувачем кафедри психології Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка, яку очолював до 2012 року. З 2001 року – професор цієї кафедри. У 2020 році йому присвоєно звання почесного професора ПНПУ, а у 2019 році – почесного професора Міждержавного інституту українсько-казахстанських відносин імені Н. А. Назарбаєва (м. Київ). Є співзасновником і членом редакційної колегії наукового журналу «Психологія і особистість» (категорія Б, Полтава-Київ, з 2012 року).

З 1984 року очолює наукову школу «Психологія багатовимірної особистості». Є автором багатовимірної теорії особистості та її періодизації розвитку в онтогенезі. Його наукові інтереси охоплюють вікову та педагогічну психологію, психологію вищої школи, психодіагностику (розроблено близько 20 методик), психодидактику (обґрунтовано п’ять типів інтеграції та диференціації освіти: темпову, емоційну, профільну, рівневу, формодіяльнісну), проблеми мотивації навчання і міжособистісних почуттів, професійну орієнтацію протягом життя, а також історію психології та педагогіки, зокрема макаренкознавство.

Автор і співавтор близько 400 наукових праць, у тому числі публікацій, індексованих у міжнародних наукометричних базах Scopus (3) та Web of Science (9). Серед основних праць: «Проблема періодизації особистості в психології», «Батькам і вчителям про психологію підлітка», «Інтедифія (інтеграція і диференціація) освіти», «Основи психологічної діагностики», «Делінквентний підліток», «Антон Макаренко — герой та ізгой української педагогіки», «Психохірургія наклепів», «Вернадскіанська ноосферна революція у розв’язанні екологічних та гуманітарних проблем», а також колективні монографії лабораторії Вернадського (2021–2025).

За вагомий внесок у розвиток освіти і науки відзначений державними та відомчими нагородами, зокрема почесним званням «Заслужений працівник освіти України» (2014), званням «Відмінник народної освіти УРСР» (1984), нагрудними знаками «Антон Макаренко» (2007) та «За наукові та освітні досягнення» (2014), а також численними грамотами і подяками.