Взято з Том 15, № 1, 2025
Сторінки 32 -41
Отримано 15.01.2025
Доопрацьовано 25.04.2025
Прийнято 29.05.2025
Взято з Том 15, № 1, 2025
Сторінки 32 -41
Анотація
Метою статті було вивчення особливостей суб’єктивного благополуччя та неблагополуччя цивільних громадян в умовах тривалого воєнного стану з урахуванням віку та статі. Дослідження проводилося серед 147 цивільних осіб віком від 17 до 49 років, які проживають у Києві, Харкові та Житомирі. Використовувалася шестикластерна шкала суб’єктивного благополуччя. Дослідження тенденцій суб’єктивного благополуччя українців засвідчило, що його показники переважно знаходяться в межах середнього рівня. Аналіз основних компонентів суб’єктивного благополуччя виявив певні відмінності залежно від віку та статі досліджуваних. За результатами дослідження лише 2 % мають повне емоційне благополуччя, 22 % – помірний емоційний комфорт, 64 % – середній рівень суб'єктивного благополуччя, 10 % – схильність до депресії і тривоги, і 2 % – значний емоційний дискомфорт. Вікові групи відрізняються: молодші респонденти (17-21 років) частіше демонстрували високий рівень психоемоційної напруженості, гірше оцінювали своє здоров’я та відчували соціальну ізоляцію. Натомість представники старших вікових груп мали кращу адаптацію до складних обставин та демонстрували меншу вираженість негативних емоцій. Старші (36 років і більше) мали гірші показники настрою, але вищу задоволеність повсякденною діяльністю. Досліджувані середньої групи (22-35 років) мали найкращі показники суб'єктивного благополуччя. Виявлені гендерні відмінності показали, що чоловіки порівняно з жінками мали дещо більші відхилення у бік суб’єктивного неблагополуччя; зокрема чоловіки демонстрували вищий рівень напруженості та психоемоційної симптоматики, водночас жінки частіше відзначали погіршення настрою. Отримані результати можуть бути використані фахівцями у сфері психологічної допомоги, освіти, соціальної роботи та державного управління для виокремлення груп ризику, визначення пріоритетних напрямів психологічної допомоги, адаптації інтервенцій до потреб різних груп населення, зокрема, молоді, людей старшого віку, жінок і чоловіків, з метою підвищення їх психологічної стійкості та якості життя в тривалих кризових умовах
Ключові слова:
психологічний стрес; гендерні відмінності; вікові особливості; ментальне здоров’я; емоційний комфорт/дискомфорт