Отримано 17.06.2022
Доопрацьовано 30.08.2022
Прийнято 29.09.2022
Взято з Том 12, № 2, 2022
Сторінки 225 -241
Анотація
У статті розглянуто результати аналізу проблеми депривації як поліфакторного психологічного явища, що має значний негативний вплив на особистісний розвиток дитини. Визначено природу депривації в залежності від тих факторів і чинників, які її породжують, а саме – біогенну, соціогенну та психогенну. Розкрито феноменологію біогенної депривації, охарактеризовано її особливості та наслідки для психосоціального розвитку дитини. Встановлено, що за наявності певних порушень органічної природи завжди існує провідна й супутні їй типи депривації. Відповідно, кожне порушення в своїй основі зумовлює певну провідну депривацію, що дозволяє вивести певну типологію біогенної депривації. Визначено, що при порушеннях зору виникає зорова депривація, при порушеннях слуху – слухова, при порушеннях інтелектуального розвитку (розумовій відсталості) – психічна, при порушеннях когнітивного розвитку (затримці психічного розвитку) – когнітивна, при порушеннях мовлення – мовленнєва (комунікативна), при порушеннях опорно-рухового апарату – рухова, при розладах аутистичного спектру – депривація ідентичності (соціальна). Встановлено, що усі типи депривації мають деякі загальні прояви, а саме: підвищену тривожність, зниження життєвої активності, часті зміни настрою, невмотивовану агресію тощо
Ключові слова:
депривація, біогенна депривація, феноменологія, типологія[1] Alekseenkova, E. (2009). Personality in conditions of psychological deprivation. st. petersburg: Piter.
[2] Bevz, H., & Doroshenko, O. (2003). The impact of deprivation factors on a child's psychological development. Problems of General and Educational Psychology: Collection of Scientific Works of H.S. Kostiuk Institute of Psychology, APS of Ukraine, 5, 25-34.
[3] Hoshovskyi, Ya. (2008). Resocialization of the deprived personality. Drohobych: Kolo.
[4] Hoshovskyi, Ya. (2011). Phenomenology of deprivation: A systematic theoretical-empirical discourse. Psychology and Society, 1, 85-95.
[5] Kobylchenko, V., & Omelychenko, I. (2020). Special psychology. Kyiv: Akademiya.
[6] Krasnytska, O. (2013). Deprivation as a socio-pedagogical problem. Scientific Notes of Mykola Hohol Nizhyn State University. Series: Psychological and Pedagogical Sciences, 1, 24-28.
[7] Langmeier, J., & Matejcek, Z. (1984). Psychic deprivation in childhood. Prague: Avicenum.
[8] Lebedeva, S. (2021). Psychology of preschool education. cheboksary: Sreda.
[9] Maddi, S. (2005). Meaning-making in decision-making processes. Psychological Journal, 26(6), 87-101.
[10] Maslow, A.H. (1973). Religion, values, and peak experience. New York: Viking Press.
[11] Mіshchyk, L. (1999). Social pedagogy: Experience and prospects. Zaporizhzhia: Zaporizhzhia State University.
[12] Prikhazhan, A., & Tolstyh, N. (2005). Psychology of orphanhood (2nd ed.). saint petersburg: Piter.
[13] Sorokin, V. (2003). Special psychology. Saint Petersburg: Rech.
[14] Umanskaya, E. (2013). Development of personality in conditions of deprivation. moscow: Prometey.
[15] Variy, M. (2008). Psychology of personality. Kyiv: Center for Educational Literature.
[16] Zvereva, N., & Horyacheva, T. (2013). Clinical psychology of children and adolescents. Moscow: Academy Publishing Center.