Отримано 10.05.2023
Доопрацьовано 02.08.2023
Прийнято 31.08.2023
Взято з Том 13, № 2, 2023
Сторінки 195 -208
Анотація
Статтю присвячено вивченню феномену упередження, аналізу наукових підходів щодо пояснення його ролі у функціонуванні особистості як суб’єкта життя. Для досягнення мети було застосовано методи теоретичного рівня (аналіз, синтез, порівняння, класифікація). За результатами дослідження встановлено, що передумовою формування упереджень є соціальній стереотип, як продукт масової поведінки, що підтримується соціальним середовищем. На відміну від стереотипу в упередженні, як схильності суб’єкта до сприймання, оцінки та відповідних дій щодо соціальних об’єктів або людини на основі прийнятих в групі цінностей, переважають емоційні аспекти ставлення. Серед існуючих підходів щодо пояснення психологічної природи упереджень особливе місце займають теорії соціального научіння, мотиваційно-когнітивна теорія, теорія соціальної ідентичності. За результатами аналізу цих, підходів встановлено, що в основі стереотипізації, як передумови упереджень, знаходяться операції категоризації. Категоризація дозволяє: розрізняти соціальні групи на «свої» та «чужі» групи; формувати власну соціальну ідентичність через усвідомлення належності до своєї соціальної групи та сприймати її як джерело самоповаги; створювати уявлення про себе, спираючись на результати порівняння своє групи із зовнішніми групами. Категоризація спрощує реальність, проявляється автоматично поза наміром людини. Категоріями поділу груп у суспільстві є існуючи соціальні норми. Вибір групи, що стане мішенню для упереджень у межах певної культури, а також діапазон відповідної поведінки по відношенню до неї залежіть від соціального научіння. Культурні відмінності будуть визначати об’єкт упередження, частоту переживання певного упередження та способи його прояву. Активізація впливу упереджень на поведінку людини виникає в ситуаціях загрози колективної самоповазі
Ключові слова:
упередження, соціальна установка, стереотипізація, категоризація, соціальна ідентичність[1] Allport, G.W. (1954). The nature of prejudice. Cambridge: Addison-Wesley Publishing Company.
[2] Altemeyer, B. (1996). The authoritarian specter. Cambridge: Harvard University Press.
[3] APA Dictionary of psychology. (n.d.). Retrieved from https://dictionary.apa.org/discrimination.
[4] Baron, R., Byrne, D., & Johnson, B. (2002). Social psychology: Key ideas (4th ed.). St. Petersburg: Piter.
[5] Chuyko, O., & Kuravska, N. (2019). Gender and career. Ivano-Frankivsk: Suprun V.P.
[6] Duckitt, J., & Fisher, K. (2003). The impact of social threat on worldview and ideological attitudes. Political Psychology, 24(1), 199-222. doi: 10.1111/0162-895X.00322.
[7] Eagly, A.H., & Chaiken, S. (1993). The psychology of attitudes. Fort Worth: Harcourt Brace Jovanovich College Publishers.
[8] Gumenyuk, L. (2018). Authoritarian and totalitarian personality. Scientific Bulletin of Lviv State University of Internal Affairs. Psychological Series, 1, 24-32.
[9] Hovorun, T. (2011). How to teach students to overcome gender stereotypes: Lesson plans. Kyiv: Dorado-Druk.
[10] Jackson, L. M. (2011). The psychology of prejudice: From attitudes to social action. American Psychological Association. doi: 10.1037/12317-000.
[11] Kostina, T. O. (2020). Prejudice and stereotypes as a condition for developing gender discrimination. Habitus, 16, 145-150. doi: 10.32843/2663-5208.2020.16.23.
[12] Nazarenko, O., & Nesterenko, O. (2019). Features of verbal actualization of ethnic prejudices in the discourse of American Republican politicians. Bulletin of Zhytomyr Ivan Franko State University. Philological Sciences, 1(89), 87-91.
[13] Nelson, T. (2005). The psychology of prejudice. Allyn & Bacon: Pearson.
[14] Panina, N. (2005). Factors of national identity, tolerance, xenophobia, and anti-Semitism in modern Ukraine. Sociology: Theory, Methods, Marketing, 4, 26-45.
[15] Pratto, F., Sidanius, J., & Levin, S. (2006). Social dominance theory and the dynamics of intergroup relations: Taking stock and looking forward. European Review of Social Psychology, 17(1), 271-320. doi: 10.1080/10463280601055772.
[16] Smith, E. (1994). National identity. Kyiv: Osnovy.
[17] Smith, M.B. (1960). The open and closed mind: Investigations into the nature of belief systems and personality systems. New York: Basic Books.
[18] Tajfel, H. (1981). Human groups and social categories: Studies in social psychology. Cambridge: Cambridge University Press. doi: 10.2307/2066820.
[19] Tkalich, M. (2015). Psychology of gender interaction of organizational staff. Kyiv-Zaporizhzhia: ZNU.
[20] van Dijk, T.A. (1984). Prejudice in discourse: An analysis of ethnic prejudice in cognition and conversation. Amsterdam: John Benjamins Publishing Company.
[21] Yevtukh, V. (2006). Sociology of interethnic conflict: Theoretical aspect. Political Management, 6, 3-17.