Стаття

Отримано 10.04.2023

Доопрацьовано 03.08.2023

Прийнято 31.08.2023

Взято з Том 13, № 2, 2023

Сторінки 263 -278

Kovalenko, I., Berezan, O., & Pomohaibo, V. (2023). Post-traumatic stress disorder for military servants: Theory, research and treatment. Psychology and Personality, 13(2), 263-278. https://doi.org/10.33989/2226-4078.2023.2.288310

Посттравматичний стресовий розлад у військовослужбовців: теорія, дослідження та лікування

Ірина Коваленко Олексій Березан Валентин Помогайбо

Військова служба пов’язана із впливом травматичних стресових чинників, включаючи небезпеки в зоні бойових дій, нещасні випадки та інші професійні небезпеки, які можуть піддавати військовий персонал підвищеному ризику розвитку посттравматичного стресового розладу (ПТСРу). Загальний рівень поширеності ПТСРу серед населення світу протягом життя варіює в межах 10,0-11,3% для жінок і 5,0-6,0% для чоловіків. Серед ветеранів дійсної військової служби поширеність розладу протягом життя становить 13,4% і 7,7% для жінок і чоловіків відповідно. Департамент ветеранів та Департамент оборони США рекомендують клінічну методику лікування ПТСРів, яка включає такі компоненти: діагноз на основі критеріїв «Діагностичного і статистичного посібника з ментальних розладів» Американської психіатричної асоціації; наявність високого ризику заподіяння шкоди собі або іншим; функціональний статус, включаючи обов’язки та рівень службової відповідальності; чинники ризику та захисту; ведення історії лікування; медичну історію пацієнта та його родини. При цьому передбачається спільне з пацієнтом прийняття рішень, ключовими компонентами якого є врахування вподобань пацієнта, ознайомлення пацієнта та його родичів з поняттям психологічної травми та особливостями перебігу ПТСРу, спільний з пацієнтом розгляд переваг і недоліків доступних варіантів лікування. Процес лікування ПТСРу обов’язково повинен бути орієнтованим на травму і включати такі види психотерапії: тривалу експозицію, терапію когнітивного впливу, когнітивно-поведінкову терапію, коротку еклектичну психотерапію, розмовну експозиційну терапію, десенсибілізацію та репроцесуалізацію травми рухом очей і письмову експозиційну терапію. За ситуацій, коли клініцисти не навчені психотерапії, орієнтованій на травму, або коли пацієнти відмовляються починати лікування, рекомендується фармакотерапія або не орієнтована на травму мануальна психотерапія, яка включає тренування стресостійкості, терапію, орієнтовану на поточне життя пацієнта, і міжособистісну психотерапію. Попри певні успіхи у лікуванні ПТСРу залишаються невирішеними важливі питання. Перш за все, недостатньо клінічних досліджень для порівняння ефективності численних дійових психологічних методів лікування загалом і, зокрема, для військовослужбовців дійсної служби. Необхідно продовжувати дослідження у галузі точної медицини, яка дасть змогу вибрати найбільш ефективне лікування ПТСРу для кожного військовослужбовця індивідуально. Для вирішення цих та подібних питань необхідні подальші тривалі послідовні дослідження, здійснювані на репрезентативних вибірках

посттравматичний стресовий розлад, військовослужбовці, психологічна травма, стрес, психотерапія, точна медицина

[1] Aldea, M.A., Michael, K., Alexander, K., & Kison, S. (2019). Obsessive-compulsive tendencies in a sample of veterans with posttraumatic stress disorder. Journal of Cognitive Psychotherapy, 33(1), 33-45. doi: 10.1891/0889-8391.33.1.33. 

[2] American Psychiatric Association. (Ed.). (2022). Diagnostic and statistical manual of mental disorders: Fifth edition, text revision (DSM-5-TR). Washington: American Psychiatric Association. doi: 10.1176/appi.books.9780890425787. 

[3] Armenta, R.F., Rush, T., LeardMann, C.A., Millegan, J., Cooper, A., & Hoge, C.W. (2018). Factors associated with persistent posttraumatic stress disorder among U.S. military service members and veterans. BMC Psychiatry, 18(1), article number 48. doi: 10.1186/s12888-018-1590-5.

[4] Back, S.E., Killeen, T., Badour, C.L., Flanagan, J.., Allan, N.P., Ana, E.S., Lozano, B., Korte, K.J., Foa, E.B., & Brady, K.T. (2019). Concurrent treatment of substance use disorders and PTSD using prolonged exposure: A randomized clinical trial in military veterans. Addictive Behaviors, 90, 369-377. doi: 10.1016/j.addbeh.2018.11.032.

[5] Badour, C.L., Bown, S., Adams, T.G., Bunaciu, L., & Feldner, M.T. (2012). Specificity of fear and disgust experienced during traumatic interpersonal victimization in predicting posttraumatic stress and contamination-based obsessive-compulsive symptoms. Journal of Anxiety Disorders, 26(5), 590-598. doi: 10.1016/j.janxdis.2012.03.001.

[6] Bradley, R., Greene, J., Russ, E., Dutra, L., & Westen, D. (2005). A multidimensional meta-analysis of psychotherapy for PTSD. The American Journal of Psychiatry, 162(2), 214-227. doi: 10.1176/appi.ajp.162.2.214. 

[7] Breslau, N., Davis, G.C., Andreski, P., & Peterson, E. (1991). Traumatic events and posttraumatic stress disorder in an urban population of young adults. Archives of General Psychiatry, 48(3), 216-222. doi: 10.1001/archpsyc.1991.01810270028003.

[8] Brewin, C.R., Andrews, B., & Valentine, J.D. (2000). Meta-analysis of risk factors for posttraumatic stress disorder in trauma-exposed adults. Journal of Consulting and Clinical Psychology, 68(5), 748-766. doi: 10.1037/0022-006X.68.5.748.

[9] Brown, T.A., Campbell, L. A., Lehman, C.L., Grisham, J.R., & Mancill, R.B. (2001). Current and lifetime comorbidity of the DSM-IV anxiety and mood disorders in a large clinical sample. Journal of Abnormal Psychology, 110(4), 585-599. doi: 10.1037/0021-843X.110.4.585.

[10] Bryant, R.A. (2019). Post-traumatic stress disorder: A state-of-the-art review of evidence and challenges. World Psychiatry: Official Journal of the World Psychiatric Association (WPA), 18(3), 259-269. doi: 10.1002/wps.20656. 

[11] Bryant, R.A., O'Donnell, M.L., Creamer, M., McFarlane, A.C., & Silove, D. (2013). A multisite analysis of the fluctuating course of posttraumatic stress disorder. JAMA Psychiatry, 70(8), 839-846. doi: 10.1001/jamapsychiatry.2013.1137. 

[12] Coyle, L., Hanna, D., Dyer, K.F.W., Read, J., Curran, D., & Shannon, C. (2019). Does trauma-related training have a relationship with, or impact on, mental health professionals’ frequency of asking about, or detection of, trauma history? A systematic literature review. Psychological Trauma: Theory, Research, Practice, and Policy, 11(7), 802-809. doi: 10.1037/tra0000434. 

[13] Creamer, M., Burgess, P., & McFarlane, A.C. (2001). Post-traumatic stress disorder: Findings from the Australian National Survey of Mental Health and Well-being. Psychological Medicine, 31(7), 1237-1247. doi: 10.1017/S0033291701004287.

[14] Dohrenwend, B.P., Turner, J.B., Turse, N.A., Adams, B.G., Koenen, K.C., & Marshall, R. (2006). The psychological risks of Vietnam for U.S. veterans: A revisit with new data and methods. Science, 313(5789), 979-982. doi: 10.1126/science.1128944.

[15] Donoho, C.J., Bonanno, G.A., Porter, B., Kearney, L., & Powell, T.M. (2017). A decade of war: Prospective trajectories of posttraumatic stress disorder symptoms among deployed US military personnel and the influence of combat exposure. American Journal of Epidemiology, 186(12), 1310-1318. doi: 10.1093/aje/kwx318. 

[16] Ehlers, A., Clark, D. M., Hackmann, A., McManus, F., Fennell, M., Herbert, C., & Mayou, R. (2003). A randomized controlled trial of cognitive therapy, a self-help booklet, and repeated assessments as early interventions for posttraumatic stress disorder. Archives of General Psychiatry, 60(10), 1024-1032. doi: 10.1001/archpsyc.60.10.1024. 

[17] Elwood, L.S., Hahn, K.S., Olatunji, B.O., & Williams, N.L. (2009). Cognitive vulnerabilities to the development of PTSD: A review of four vulnerabilities and the proposal of an integrative vulnerability model. Clinical Psychology Review, 29(1), 87-100. doi: 10.1016/j.cpr.2008.10.002. 

[18] Foa, E.B., Hembree, E.A., Rothbaum, B.O., & Rauch, S.A.M. (2019). Prolonged exposure therapy for PTSD: Emotional processing of traumatic experiences - Therapist guide (2nd ed.). Treatments That Work. Oxford: Oxford Academic. doi: 10.1093/med-psych/9780190926939.001.0001.

[19] Foa, E.B., Yadin, E., & Lichner, T.K. (2012). Exposure and response (ritual) prevention for obsessive compulsive disorder: Therapist guide (2nd ed.). New York: Oxford University Press.

[20] Forbes, D., et al. (2014). Trauma at the hands of another: Distinguishing PTSD patterns following intimate and nonintimate interpersonal and noninterpersonal trauma in a nationally representative sample. The Journal of Clinical Psychiatry, 75(2), 147-153. doi: 10.4088/JCP.13m08374.

[21] Fulton, J.J., Calhoun, P.S., Wagner, H.R., Schry, A.R., Hair, L.P., Feeling, N., Elbogen, E., & Beckham, J.C. (2015). The prevalence of posttraumatic stress disorder in Operation Enduring Freedom/Operation Iraqi Freedom (OEF/OIF) Veterans: A meta-analysis. Journal of anxiety disorders, 31, 98-107. doi: 10.1016/j.janxdis.2015.02.003. 

[22] Gershuny, B.S., Baer, L., Jenike, M.A., Minichiello, W.E., & Wilhelm, S. (2002). Comorbid posttraumatic stress disorder: Impact on treatment outcome for obsessive-compulsive disorder. The American Journal of Psychiatry, 159(5), 852-854. doi: 10.1176/appi.ajp.159.5.852. 

[23] Gershuny, B.S., Baer, L., Parker, H., Gentes, E.L., Infield, A. L., & Jenike, M.A. (2008). Trauma and posttraumatic stress disorder in treatment-resistant obsessive-compulsive disorder. Depression and Anxiety, 25(1), 69-71. doi: 10.1002/da.20284. 

[24] Gersons, B.P.R., Carlier, I.V.E., Lamberts, R.D., & van der Kolk, B.A. (2000). Randomized clinical trial of brief eclectic psychotherapy for police officers with posttraumatic stress disorder. Journal of Traumatic Stress, 13(2), 333-347.doi: 10.1023/A:1007793803627. 

[25] ICD-11 for Mortality and Morbidity Statistics. (n.d.).  Retrieved from https://icd.who.int/browse/2024-01/mms/en. 

[26] Iverson, K.M., Mercado, R., Carpenter, S.L., & Street, A.E. (2013). Intimate partner violence among women veterans: Previous interpersonal violence as a risk factor. Journal of Traumatic Stress, 26(6), 767-771. doi: 10.1002/jts.21867.

[27] Jaffe, A.E., Steel, A.L., DiLillo, D., Hoffman, L., Gratz, K.L., & Messman-Moore, T.L. (2017). Victim alcohol intoxication during a sexual assault: Relations with subsequent PTSD symptoms. Violence and Victims, 32(4), 642-657. doi: 10.1891/0886-6708.VV-D-16-00045. 

[28] Karstoft, K.I., Armour, C., Elklit, A., & Solomon, Z. (2013). Long-term trajectories of posttraumatic stress disorder in veterans: The role of social resources. The Journal of Clinical Psychiatry, 74(12), e1163-e1168. doi: 10.4088/JCP.13m08428.

[29] Keane, T.M., Marshall, A.D., & Taft, C.T. (2006). Posttraumatic stress disorder: Etiology, epidemiology, and treatment outcome. Annual Review of Clinical Psychology, 2, 161-197. doi: 10.1146/annurev.clinpsy.2.022305.095305. 

[30] Kessler, R.C., Sonnega, A., Bromet, E., Hughes, M., & Nelson, C. B. (1995). Posttraumatic stress disorder in the National Comorbidity Survey. Archives of General Psychiatry, 52(12), 1048-1060. doi: 10.1001/archpsyc.1995.03950240066012.

[31] Leardmann, C.A., Pietrucha, A., Magruder, K.M., Smith, B., Murdoch, M., Jacobson, I.G., Ryan, M.A., Gackstetter, G., Smith, T.C., & Millennium Cohort Study Team. (2013). Combat deployment is associated with sexual harassment or sexual assault in a large, female military cohort. Women's Health Issues: Official Publication of the Jacobs Institute of Women's Health, 23(4), e215-e223. doi: 10.1016/j.whi.2013.05.002.

[32] Leeies, M., Pagura, J., Sareen, J., & Bolton, J.M. (2010). The use of alcohol and drugs to self-medicate symptoms of posttraumatic stress disorder. Depression and Anxiety, 27(8), 731-736. doi: 10.1002/da.20677. 

[33] Lehavot, K., Katon, J. G., Chen, J.A., Fortney, J.C., & Simpson, T.L. (2018). Post-traumatic stress disorder by gender and veteran status. American Journal of Preventive Medicine, 54(1), e1-e9. doi: 10.1016/j.amepre.2017.09.008. 

[34] Lehavot, K., Katon, J.G., Chen, J.A., Fortney, J. C., & Simpson, T.L. (2018). Post-traumatic stress disorder by gender and veteran status. American Journal of Preventive Medicine, 54(1), e1-e9. doi: 10.1016/j.amepre.2017.09.008.

[35] Markowitz, J.C., Petkova, E., Neria, Y., Van Meter, P.E., Zhao, Y., Hembree, E., Lovell, K., Biyanova, T., & Marshall, R.D. (2015). Is exposure necessary? A randomized clinical trial of interpersonal psychotherapy for PTSD. The American Journal of Psychiatry, 172(5), 430-440. doi: 10.1176/appi.ajp.2014.14070908. 

[36] McLaughlin, K.A., & Lambert, H.K. (2017). Child trauma exposure and psychopathology: Mechanisms of risk and resilience. Current Opinion in Psychology, 14, 29-34. doi: 10.1016/j.copsyc.2016.10.004. 

[37] Meichenbaum, D.H., & Deffenbacher, J.L. (1988). Stress inoculation training. The Counseling Psychologist, 16(1), 69-90. doi:  10.1177/0011000088161005.

[38] Najavits, L.M. (2015). The problem of dropout from “gold standard” PTSD therapies. F1000Prime Reports, 7, article number 43. doi: 10.12703/P7-43.

[39] Neuner, F., Elbert, T., & Schauer, M. (2020). Narrative exposure therapy for PTSD. In L.F. Bufka, C.V. Wright, & R.W. Halfond (Eds.), Casebook to the APA clinical practice guideline for the treatment of PTSD (pp. 187-205). American Psychological Association. doi: 10.1037/0000196-009.

[40] Panagioti, M., Gooding, P.A., & Tarrier, N. (2012). A meta-analysis of the association between posttraumatic stress disorder and suicidality: The role of comorbid depression. Comprehensive Psychiatry, 53(7), 915-930. doi:  10.1016/j.comppsych.2012.02.009.

[41] Possemato, K., McKenzie, S., McDevitt-Murphy, M.E., Williams, J., & Ouimette, P. (2014). The relationship between post-deployment factors and PTSD severity in recent combat veterans. Military Psychology, 26(1), 15-22. doi:10.1037/mil0000027.

[42] Resick, P.A., et al. (2015). A randomized clinical trial of group cognitive processing therapy compared with group present-centered therapy for PTSD among active duty military personnel. Journal of consulting and clinical psychology, 83(6), 1058-1068. doi: 10.1037/ccp0000016. 

[43] Resick, P.A., Monson, C.M., & Chard, K.M. (2016). Cognitive processing therapy for PTSD: A comprehensive manual. New York: Guilford Press.

[44] Rosen, V., & Ayers, G. (2020). An update on the complexity and importance of accurately diagnosing post-traumatic stress disorder and comorbid traumatic brain injury. Neuroscience Insights, 15, article number 2633105520907895. doi:  10.1177/2633105520907895.

[45] Rossi, R., Niolu, C., Siracusano, A., Rossi, A., & Di Lorenzo, G. (2020). A case of comorbid PTSD and posttraumatic OCD treated with sertraline-aripiprazole augmentation. Case Reports in Psychiatry, 2020, article number 2616492. doi:  10.1155/2020/2616492.

[46] Sareen J. (2014). Posttraumatic stress disorder in adults: Impact, comorbidity, risk factors, and treatment. Canadian Journal of Psychiatry, 59(9), 460-467. doi: 10.1177/070674371405900902. 

[47] Shapiro F. (1989). Eye movement desensitization: a new treatment for post-traumatic stress disorder. Journal of Behavior Therapy and Experimental Psychiatry, 20(3), 211-217. doi:  10.1016/0005-7916(89)90025-6. 

[48] Sloan, D.M., & Marx, B.P. (2019). Written exposure therapy for PTSD: A brief treatment approach for mental health professionals. Washington: American Psychological Press.

[49] Sloan, D.M., Marx, B.P., Lee, D.J., & Resick, P.A. (2018). A brief exposure-based treatment vs cognitive processing therapy for posttraumatic stress disorder: A randomized noninferiority clinical trial. JAMA psychiatry, 75(3), 233-239. doi: 10.1001/jamapsychiatry.2017.4249. 

[50] Tolin, D.F., & Foa, E.B. (2006). Sex differences in trauma and posttraumatic stress disorder: A quantitative review of 25 years of research. Psychological Bulletin, 132(6), 959–992. doi:  10.1037/0033-2909.132.6.959. 

[51] VA/DoD Clinical Practice Guidelines. (2023). Retrieved from https://www.healthquality.va.gov/guidelines/mh/ptsd/. 

[52] Walter, K.H., Levine, J. A., Highfill-McRoy, R.M., Navarro, M., & Thomsen, C.J. (2018). Prevalence of posttraumatic stress disorder and psychological comorbidities among U.S. Active duty service members, 2006-2013. Journal of Traumatic Stress, 31(6), 837-844. doi:  10.1002/jts.22337. 

[53] Xue, C., Ge, Y., Tang, B., Liu, Y., Kang, P., Wang, M., & Zhang, L. (2015). A meta-analysis of risk factors for combat-related PTSD among military personnel and veterans. PloS One, 10(3), article number e0120270. doi: 10.1371/journal.pone.0120270. 

https://doi.org/10.33989/2226-4078.2023.2.288310