Взято з Том 14, № 1, 2024
Сторінки 99 -128
Отримано 04.10.2023
Доопрацьовано 09.01.2024
Прийнято 28.02.2024
Взято з Том 14, № 1, 2024
Сторінки 99 -128
Анотація
У сучасному світі відбувається низка значних трансформацій (змін клімату, тотальної діджиталізації, глобалізації економіки, збройних конфліктів, війн, перебудови міжнародних відносин тощо). У зв’язку з цим перед педагогами, які відповідальні за особистісний розвиток майбутніх поколінь, постає завдання надання учням світоглядних знань з метою їх конструктивної адаптації до нових світових реалій. У статті представлено аналіз та узагальнення результатів емпіричного дослідження особистісних ставлень сучасних українських педагогічних працівників до глобалізаційних процесів та світових змін. Автором визначено й представлено оригінальну класифікацію глобальних світових змін, до якої належать екологічні, біологічні, соціальні, демографічні, геополітичні, економічні, технічні та культуральні зміни. Для проведення емпіричного дослідження було використано авторську анкету «Ставлення до світових змін», яка базується на процедурах: ранжування запропонованих глобальних світових змін, самооцінювання рівня власної адаптованості до них, а також містить запитання відкритого типу. Аналіз відповідей респондентів здійснювався на основі підрахунку середньостатистичних значень рангів, відсоткових показників та контент-аналізу відповідей. Автором представлено результати детального аналізу анкетування, встановлено вікові особливості прояву особистісних ставлень до глобалізаційних процесів у сучасних вчителів. За результатами дослідження, молоді практикуючі вчителі молоді вчителі 25-39 років порівняно з майбутніми й досвідченими педагогами виявляються найбільш активною й креативною частиною педагогічної спільноти. Вивчення особистісних ставлень педагогів надало можливості визначити особливості їх психологічної адаптації до сучасних умов. Найбільш складними до адаптації виявилися соціальні та біологічні зміни. Контент-частотний аналіз змісту особистісних ставлень педагогів до глобальних світових змін дозволив визначити 8 кластерів чинників (соціальних, політичних, екологічних, діяльнісних, психологічних, світоглядно-культуральних, базово-незалежнмх й духовних), що зумовлюють світові зміни, й відповідні психологічні детермінанти психологічної адаптації до них. Усвідомлення педагогічними працівниками сутності глобальних світових змін й формування системи зрілих особистісних ставлень до них – є основою розвитку адаптаційних можливостей в період подолання кризи й реформування суспільних відносин у нашій країні
Ключові слова:
глобальні світові зміни, особистісні ставлення, педагогічні працівники, психологічні механізми розвитку, психологічна адаптація[1] Anamuah-Mensah, J. (2011). Teacher professional development in an era of global change: Discourse on teachers' identities as an emerging area of teacher professional development. Retrieved from https://cice.hiroshima-u.ac.jp/wp-content/uploads/2014/03/4-3-6.pdf.
[2] Astanova, D. (2022). Teacher's responsibility and adaptability. International Scientific Journal “Science and Innovation”, Series C, 1(6),79-83.
[4] Halian, І. (2023). Personal predictors of future teachers’ tolerance of uncertainty. Insight: The Psychological Dimensions of Society, 10, 137-155. doi: 10.32999/2663-970X/2023-10-7.
[5] Huyen, N.P., & Yen, D.T.H. (2022). Teachers' adaptability to general curriculum reform. VNU Journal of Science: Education Research, 38(3), 85-95. doi: 10.25073/2588-1159/vnuer.4308.
[6] Korsunskyi, S. (2020). Foreign policy in the era of transformations: How not to be left on the sidelines of history. Kyiv: Vivat.
[7] Pavlyk, N. (2017). Psychology of character harmonization in adolescence (Doctoral thesis, M.P. Drahomanov National Pedagogical University, Kyiv, Ukraine).
[8] Pavlyk, N. (2023). Psychological specificity of pedagogical activity in the era of global changes. In Proceedings of the xiii all-ukrainian psychological and pedagogical readings in memory of Doctor of Pedagogical Sciences, Professor Borys Fedorishyn (pp. 60-63). Kyiv: Ivan Zyazyun Institute of Pedagogical Education and Adult Education of the National Academy of Pedagogical Sciences of Ukraine.
[9] Rostami, S., Tavakoli, M., & Amirian, Z. (2023). Adaptation and validation of a measure for evaluating teacher adaptability in English teaching higher education. Teaching English as a Second Language Quarterly (Formerly Journal of Teaching Language Skills), 42(3), 79-115. doi: 10.22099/tesl.2023.47106.3181.
[10] Subaidah, & Rizquha, A. (2023). Women’s leadership based on interpersonal ability in building teacher self-awareness. Managere: Indonesian Journal of Educational Management, 5(1), 47-57. doi: 10.52627/managere.v5i1.285.
[11] Zydziunaite, V., & Daugėla, M. (2020). Teacher’s professional self-awareness within the interactions with students in higher education: Temporality and relationality. Acta Paedagogica Vilnensia, 45(8), 160-174. doi: 10.15388/ActPaed.45.10.