Отримано 13.09.2023
Доопрацьовано 28.12.2023
Прийнято 28.02.2024
Взято з Том 14, № 1, 2024
Сторінки 195 -208
Анотація
Розкрито мету інтерпретативного феноменологічного аналізу (ІФА), а саме дослідження персонального життєвого досвіду з перспективи наратора, та вплив його складників ‒ феноменології, герменевтики, ідеографії ‒ на його процедуру і зміст. Предметом дослідження в ІФА визначається досвід як внутрішній світ людини, сукупність аспектів (бажання, почуття, мотивація, переконання тощо), що мають для неї значення і на основі яких вона вибудовує власні дії. Досвід тлумачать як феноменальну, а не об’єктивну реальність, зауважують на важливості вивчення досвіду людини у специфічному для неї соціокультурному контексті. Наратор виступає досвідним експертом. Упередженість дослідника бачать неминучою; пропонують фокусуватись на тому, як вона формує дослідження, і враховувати в опрацюванні емпіричного матеріалу як систему значень респондента, так і систему значень дослідника. ІФА вбачає “дисципліновану спонтанність” дослідника, що уміщує в себе як дотримання структури, так і слідування вимозі вільного наукового пошуку. Передбачають синтез смислотворення учасників дослідження і дослідника в процесі аналізу. ІФА ставить питання співвідношення процесів пізнання, змістів наративів та поведінки людини. Роздумування про значущу подію розуміють як складник буття-у-світі, а не просто когнітивну активність. Методологи ІФА бачать людей як таких, хто екзистенційно розкриває світ. Говорячи про події в житті, що мають значення, людина водночас реалізовує велику кількість задач, а не просто добирає наявні в культурі слова-носії значень. Акцентують також на аспектах переживання життєвого світу: темпоральності, просторовості, втіленості, самості, соціальності, дискурсі і проєкті. Основним методом отримання емпіричних даних називають інтерв’ю (допускаються повторні інтерв’ю), але допускаються мульти-модальні форми збору даних. Дослідник проводить глибокий, ретельний аналіз випадку (n = 1...30), на основі чого вибудовує шлях до універсальних законів та структур. У результаті дослідження, проведені на основі ІФА, часто вивчають екзистенційні питання та містять описи трансформативного досвіду, що несе зміни, стосується ідентичності та відчуття себе
Ключові слова:
феноменальна реальність, досвід, герменевтика, аґентність, екзистенційна включеність[1] Ashworth, P.D. (2008). Conceptual foundations in qualitative psychology. In J.A. Smith (Ed.), Qualitative psychology: A practical guide to research methods (pp. 4-25). London: Sage.
[2] Bayer, O. (2019). Qualitative methods for studying the relationship between traits and personality substructures. In The role of dispositional and dynamic personality traits in determining quality of life (pp. 76-103). Dnipro: Lira.
[3] Bayer, O. (2020). Justified theory as a method of working with text. In Proceedings of the All-Ukrainian Scientific and Practical Conference “Narrative Psychology: Theory, Empiricism, and Practice” (pp. 4-7). Kryvyi Rih: R. A. Kozlov Publishing.
[4] Bayer, O. (2022). Thematic analysis as a method of working with text. In Qualitative research in psychology: Problems and solutions (pp. 4-9). Dnipro: Alfred Nobel University.
[5] Dahlberg, K. (2006). The essence of essences: The search for meaning structures in phenomenological analysis of lifeworld phenomena. International Journal of Qualitative Studies on Health and Well-being, 1(1), 11-19. doi: 10.1080/17482620500478405.
[6] Evans, M. (1993). Reading lives: How the personal might be social. Sociology: The Journal of the British Sociological Association, 27(1), 5-13. doi: 10.1177/003803859302700102.
[7] Halling, S. (2008). Intimacy, transcendence, and psychology: Closeness and openness in everyday life. New York: Palgrave Macmillan. doi: 10.1057/9780230610255.
[8] Husserl, E. (2020). Ideas for a pure phenomenology and phenomenological philosophy. Vol. 1: General introduction to pure phenomenology. Kharkiv: Folio.
[9] Kvale, S. (2003). The qualitative research interview. Moscow: Smysl.
[10] Richardson, F. C. (1999). Re-envisioning psychology: Moral dimensions of theory and practice (2nd ed.). San-Fransisco: Jossey-Bass.
[11] Ricœur, P. (2002). Intellectual autobiography: Love and justice. Kyiv: Dukha i Litera.
[12] Smith, J., & Eatough, V. (2007). Interpretative phenomenological analysis. In Analysing qualitative data in psychology (pp. 35-50). London: SAGE Publications, Ltd. doi: 10.4135/9781446207536.
[13] Smith, J.A., Flowers, P., & Larkin, M. (2021). Interpretative phenomenological analysis: Theory, method and research (2nd ed.). London: Sage.
[14] Spinelli, E. (1989). The interpreted world: An introduction to phenomenological psychology. London: Sage Publications, Inc.
[15] Willig, C. (2012). Qualitative interpretation and analysis in psychology. Berkshire: Open University Press.
[16] Yanchar, S. C. (2015). Truth and disclosure in qualitative research: Implications of hermeneutic realism. Qualitative Research in Psychology, 12(2), 107-124. doi: 10.1080/14780887.2014.933460.