Взято з Том 14, № 1, 2024
Сторінки 45 -57
Отримано 02.10.2023
Доопрацьовано 17.01.2024
Прийнято 28.02.2024
Взято з Том 14, № 1, 2024
Сторінки 45 -57
Анотація
Дефініція поняття здоров’я, проблема надання йому викінченості – одна з опорних для роду людського, яка існувала, існує й існуватиме, на наш погляд, завжди. Саме через те, завжди буде потреба перегляду питання взірця здорової особистості сьогодення, бо повноцінно насолоджуватись життям можливо лише за умови цілковитого здоров’я. Автор статті наголошує, що відтворити геть усі, відомі науковцям на сьогодні, визначення поняття здоров’я є вельми непросто, тому їх згруповано, визначено думки (погляди чи підходи), що є підставою для трактування терміну та вказана відмінність у їхньому змісті. У статті означено складові медичної, фізичної, психічної, соціальної, душевної компонент у структурі стану здоров’я особистості. На думку автора публікації, здоровою може вважатися та особистість, у якої немає недуг, хворобливого стану чи хворобливих змін та фізичних вад, яка розвинена гармонійно фізично та розумово, добре адаптована до фізичного та соціального довкілля, цілком реалізує свої фізичні та розумові здібності, здатна призвичаюватися до змін лише тоді, коли вони не виступають за межі норми, і робить свій внесок, сумірний із здібностями, у добробут громади. Автор вказує: те, яка саме із складових узагальненого нами поняття здоров’я відіграє основоположну роль, а яка неголовну, залежить від кожної окремої особистості, адже лише людина відповідальна за власне здоров’я, спосіб життя, добробут, лад чи плутанину у душі попри те, зазначає, що нині спостерігаємо стійкий нахил щодо погіршення стану здоров’я, тому слід більше зважати на медичну компоненту у структурі стану здоров’я молодої особистості, що здобуває вищу освіту
Ключові слова:
молодь, здоров’я, поняття здоров’я, медичне здоров’я, фізичне здоров’я, психічне здоров’я, душевне здоров’я, соціальне здоров’я, норма, патологія
[1] Bunjak, N. (2022). Psychological expert examination of inclusive educational environment: Theoretical analysis. Psychology and Personality, 1(21), 9-20. doi: 10.33989/2226-4078.2022.1.251920.
[2] Bunyak, N. (2023). Mental health of youth in Ukraine: Modern realities. In Development of professional skills of teachers in the context of new sociocultural reality: VI International scientific and practical conference, TOKIPPO (pp. 41-42). Ternopil: FOP Osadtsa Y.V.
[3] Firsova, O. (2010). The impact of students' mental health status during university studies on the realization of their personality. Science and Education, 3, 131-137.
[4] Garkusha, S. (2013). Characteristics of modern health pupils and students in Ukraine. Bulletin of Chernihiv National Pedagogical University, 107(1), 92-95.
[5] Kotsan, I., Lozhkin, H., & Mushkevych, M. (Eds.). (2011). Psychology of human health. Rivne: Publishing House “Vezha” of Volyn National University named after Lesia Ukrainka.
[6] Law of Ukraine No. 1556-VII “On Higher Education”. (2014, July). Стаття 44. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1556-18.
[7] Law of Ukraine No. 2145-VIII “On Education”. (2017, September). Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19.
[8] Savchuk, P., Bakiko, I., Kovalchuk, V., & Savchuk, S. (2018). Health and healthy lifestyle: Views, thoughts, relevance of research topic. Physical Education, Sport, and Health Culture in Modern Society, 1(41), 11-17. doi: 10.29038/2220-7481-2018-01-11-17.
[9] Sydorchenko, K. (2010). The category of “health”: General concepts and assessment methods in physical education in general educational institutions. Pedagogy, Psychology, and Medical-Biological Problems of Physical Education and Sport, 9, 90–92.
[10] Tsymbalyuk, S. (2016). Modern approaches to the characterization of the term “health.” Physical Education, Sport, and Health Culture in Modern Society: Collection of Scientific Papers, 4, 88-94.