Взято з Том 14, № 2, 2024
Сторінки 63 -73
Отримано 05.07.2024
Доопрацьовано 27.09.2024
Прийнято 25.11.2024
Взято з Том 14, № 2, 2024
Сторінки 63 -73
Анотація
В сучасному світі надто виразно відбуваються глобальні трансформації (біологічні, екологічні, соціальні, економічні, технічні, культуральні тощо). Все це зумовлює важливість вирішення проблеми розвитку соціально-психологічної адаптації сучасної людини, зокрема, вчителів, до нових умов існування. Метою представленої статті було висвітлення результатів дослідження особливостей соціально-психологічної адаптації українських педагогічних працівників в умовах довготривалого стресу. У дослідженні застосовувалися такі методи аналізу емпіричних даних як анкетування, психодіагностичне тестування, змістовий аналіз відсоткових і середньостатистичних показників. У статті представлено аналіз та узагальнення результатів емпіричного дослідження стану соціально-психологічної адаптивності українських педагогічних працівників до світових змін в умовах довготривалого стресу (пандемії Covid-19, війни). Дослідження показало, що сучасні педагоги демонструють недостатній рівень адаптованості до світових змін: лише 22 % вчителів гарно адаптовані до сучасних умов і готові викладати учням світоглядний матеріал, а 27,5 % вчителів мають ознаки вираженої психологічної дезадаптації й потребують психологічної допомоги й психологічного супроводу своєї професійної діяльності. Дослідження показало, що сучасні вчителі виявляються досить морально нормативними й комунікативно компетентними, проте поведінкова саморегуляція в них виявляється розвиненою не достатньо. Автором встановлено особливості прояву адаптивного потенціалу особистості сучасних вчителів різних вікових категорій. Педагоги 25-39 років порівняно з молодими (19-24 років) й більш досвідченими вчителями (40-66 років) виявляються найбільш адаптивною частиною педагогічної спільноти. Показник їх адаптивного потенціалу значно перевищує аналогічні показники у вчителів інших вікових категорій за рахунок більш розвиненої у них здатності до поведінкової саморегуляції. Педагоги 40-66 років найбільш за всіх продемонстрували високу моральну нормативність. Доволі складно соціально-психологічна адаптація відбувається у молодих вчителів 19-24 років, адже ця вікова категорія є найбільш уразливою в плані поведінкової саморегуляції. Результати дослідження можуть бути використані для створення програм підтримки педагогічної діяльності, що сприяють підвищенню професійної ефективності та стабільності освітнього процесу
Ключові слова:
глобальні трансформації в суспільстві; педагогічні працівники; психологічна адаптивність особистості; поведінкова регуляція; комунікативна компетентність; моральна нормативність