Стаття

Отримано 16.02.2026

Доопрацьовано 14.05.2026

Прийнято 29.06.2026

Опубліковано 13.07.2026

Взято з Том 16, № 1, 2026

Сторінки 34 -44

Ihnatovych, O. (2026). Psychometric validation of the I‑PC‑5 index of psychological culture. Psychology and Personality, 16(1), 34-44. https://doi.org/10.33989/2226-4078.2026.1.34

Психометрична валідація індексу психологічної культури особистості (I-PC-5)

Олена Ігнатович*

lena_ignat70@ukr.net

Актуальність дослідження зумовлена потребою у валідному та надійному інструменті оцінювання психологічної культури як інтегративного особистісного й професійного ресурсу в умовах сучасних соціальних трансформацій та професійних викликів в освітньому середовищі. Метою дослідження була психометрична валідація комплексного психодіагностичного інструмента «Індекс психологічної культури особистості (I-PC-5)». Дослідження ґрунтувалося на багатовимірній теоретичній моделі психологічної культури та передбачало застосування підтверджувального факторного аналізу з використанням оцінювача зважених найменших квадратів із корекцією середнього та дисперсії, оцінювання показників відповідності моделі – порівняльного індексу відповідності (CFI), індексу Такера – Льюїса (TLI), середньоквадратичної похибки апроксимації (RMSEA), стандартизованого середньоквадратичного залишку (SRMR), а також оцінювання внутрішньої узгодженості за допомогою коефіцієнтів альфа Кронбаха та омега Макдональда. Результати засвідчили, що п’ятифакторна модель першого порядку демонструє задовільну відповідність емпіричним даним, підтверджуючи теоретичну структуру конструкта. Ієрархічна модель другого порядку також виявила прийнятні показники відповідності, що підтверджує наявність загального латентного фактора, який репрезентує психологічну культуру як інтегрований особистісний ресурс. Усі факторні навантаження були статистично значущими та засвідчили вагомий внесок кожного компонента в загальний конструкт. Показники внутрішньої узгодженості для всіх шкал перевищили рекомендовані порогові значення (α та ω ≥ .70), що свідчить про високу надійність. Крім того, помірні кореляції між факторами підтвердили їхню концептуальну відмінність і водночас підтримали багатовимірну структуру конструкта. Отримані результати свідчать, що інструмент забезпечує стабільне й теоретично обґрунтоване вимірювання психологічної культури. Інструмент може застосовуватися в емпіричних дослідженнях, моніторингових програмах і програмах психологічного супроводу педагогічних працівників та представників інших професійних груп

особистісні психологічні ресурси; багатовимірний конструкт; підтверджувальний факторний аналіз; валідність; надійність; інтегральний індекс
  1. Bagdžiūnienė, D., Kazlauskienė, A., Nasvytienė, D., & Sakadolskis, E. (2022). Linking supportive school leadership and teacher resilience: The mediating role of job resources. Frontiers in Education, 7, article number 999086. doi: 10.3389/feduc.2022.999086.
  2. Chen, F.F. (2007). Sensitivity of goodness of fit indexes to lack of measurement invariance. Structural Equation Modeling: A Multidisciplinary Journal, 14(3), 464-504. doi: 10.1080/10705510701301834.
  3. Diener, E., Lucas, R.E., & Oishi, S. (2018). Advances and open questions in the science of subjective well-being. Collabra: Psychology, 4(1), article number 15. doi: 10.1525/collabra.115.
  4. García-Álvarez, D., Soler, M.J., Achard-Braga, L., & Fonseca-Pedrero, E. (2021). Psychological well-being in teachers during and post-COVID-19: Positive psychology interventions. Frontiers in Psychology, 12, article number 769363. doi: 10.3389/fpsyg.2021.769363.
  5. Ihnatovych, O., Pavlyk, N., Radzimovska, O., Ivanova, O., Zaiets, I., Shevenko, A., & Tataurova-Osyka, H. (2025). Results of the empirical study on the research topic “Psychological support of professional activity of pedagogical staff in conditions of global changes” (formative stage). Ivan Ziaziun Institute of Pedagogical Education and Adult Education of the National Academy of Educational Sciences of Ukraine. doi: 10.5281/ zenodo.14713801.
  6. Karpenko, Z., & Klympush, A. (2025). Experience of Ukrainian-language adaptation of the HEXACO personality inventory by M. C. Ashton & K. Lee. Psychological Prospects Journal, 46, 39-62. doi: 10.29038/2227-13762025-46-kar.
  7. Kolesnichenko, L., & Homeniuk, A. (2025). Adaptation of the psychodiagnostic methodology “Conflict decision scale” by O. Connor into the Ukrainian language and its psychometric characteristics. Perspectives and Innovations of Science, 2(48), 1455-1476. doi: 10.52058/2786-4952-2025-2(48)-1455-1475.
  8. Laboy Rodríguez, J. (2025). Psychometric validation and adaptation of the humor climate questionnaire (HCQ) in organizational settings. Revista Interamericana de Psicología Ocupacional, 40, 124-134. doi: 10.71332/7fgy2v63.
  9. Lomas, T., Waters, L., Williams, P., Oades, L.G., & Kern, M.L. (2021). Third wave positive psychology: broadening towards complexity. The Journal of Positive Psychology, 16(5), 660-674. doi: 10.1080/17439760.2020.1805501.
  10. Marsh, H.W., Guo, J., Dicke, T., Parker, P.D., & Graven, R.G. (2020). Confirmatory factor analysis (CFA), exploratory structural equation modeling (ESEM), and Set-ESEM: Optimal balance between goodness of fit and parsimony. Multivariate Behavioral Research, 55(1), 102-119. doi: 10.1080/00273171.2019.1602503.
  11. Maslach, C., & Leiter, M.P. (2022). The burnout challenge: Managing people’s relationships with their jobs. Cambridge: Harvard University Press. doi: 10.2307/j.ctv30hx4qc.
  12. Muzychko, L.V., & Chernyshova, Ya.L. (2025). Short acculturation strategies questionnaire (KOSA): Development of the Ukrainian version. Perspectives and Innovations of Science, 4(50), 1560-1572. doi: 10.52058/27864952-2025-4(50)-1560-1572.
  13. National Academy of Educational Sciences of Ukraine. (2025). Report on the activities of the National Academy of Educational Sciences of Ukraine in 2025. Retrieved from https://drive.google.com/file/d/1LTSEyGWuSUw3 LvHrGOuhogd3s1UsZAew/view.
  14. National Academy of Educational Sciences of Ukraine. (2026). Applied scientific research conducted in the institutions of the National Academy of Educational Sciences of Ukraine in 2026. Retrieved from https://naps. gov.ua/ua/activities/research/applications/.
  15. National Psychological Association of Ukraine. (2021). Code of Ethics of Psychologist. Retrieved from https:// npa-ua.org/pub/files/66d3a42494d2acd8.pdf.
  16. Olefir, V., & Bosniuk, V. (2024). Ukrainian-language adaptation of the basic psychological need satisfaction scale. Insight: The Psychological Dimensions of Society, 12, 18-43. doi: 10.32999/2663-970X/2024-12-2.
  17. Pavlyk, N.V. (Ed.). (2025). Psychological support of professional activity of pedagogical staff in conditions of global changes: Current issues of post-war recovery and European integration of Ukraine. Kyiv: Ivan Ziaziun Institute of Pedagogical Education and Adult Education of the National Academy of Educational Sciences of Ukraine.
  18. Setioningtyas, W. P., Fodor, Z. J., & Dunay, A. (2024). The potential of psychological capital: A review of its impact on social psychology in enhancing supply chain management in endemic era. Cogent Business & Management, 11(1), article number 2396534. doi: 10.1080/23311975.2024.2396534.
  19. Shtepa, O. (2024). The self-reflection questionnaire: Argumentative results of content validity. Collection of Research Papers “Problems of Modern Psychology”, 64, 270-302. doi: 10.32626/2227-6246.2024-64.270-302.
  20. Svetina, D., Rutkowski, L., & Rutkowski, D. (2020). Multiple-group invariance with categorical outcomes using updated guidelines. Structural Equation Modeling: A Multidisciplinary Journal, 27(1), 111-126. doi: 10.1080/10705511.2019.1602776.
  21. Trotsenko, A. (2025). Scale of personal dynamics. Social and Practical Psychology Journal, 5, 61-72. doi: 10.32782/psy-2025-5-9.
  22. Wahg, Y., Zai, F., & Zhou, X. (2025). The impact of emotion regulation strategies on teachers’ well-being and positive emotions: A meta-analysis. Behavioral Sciences, 15(3), article number 342. doi: 10.3390/bs15030342.
  23. Zacher, H., & Rudolph, C.W. (2021). Individual differences and changes in subjective well-being during the COVID-19 pandemic. American Psychologist, 76(1), 50-62. doi: 10.1037/amp0000702.

https://doi.org/10.33989/2226-4078.2026.1.34