Отримано 26.08.2021
Доопрацьовано 03.11.2021
Прийнято 20.12.2021
Взято з Том 12, № 1, 2022
Сторінки 115 -130
Анотація
Феномен улюбленої іграшки в структурі комунікативної діяльності розглянуто в розрізі екзистенційно-онтологічного, аксіологічного, екзистенційно-смислового вимірів, що відповідають інтерсуб’єктній парадигмі психологічного пізнання і взаємодії людей. Теоретичні методи : дедуктивний (аксіоматичний і гіпотетико-дедуктивний) – для системного опису досліджуваного явища. Емпіричні методи: констатувальний експеримент із використанням бесіди та психодіагностичних методик для вивчення феномену улюбленої іграшки в структурі комунікативної діяльності дошкільників із затримкою психічного розвитку. Математично-статистичні методи: якісний і кількісний аналіз емпіричних показників із використанням непараметричного U-критерія Манна-Вітні для встановлення міжгрупових розбіжностей. На рівні рефлексійного компонента комунікативної діяльності в структурі інтрасуб’єктної взаємодії з улюбленою іграшкою виявлено, у третини дітей середнього дошкільного віку, і майже у половини дітей із ЗПР старшого дошкільного віку переважання особистісних характеристик, які засвідчують олюднення улюбленої іграшки. Констатовано, що для дошкільників із ЗПР улюблена іграшка в першу чергу виступає предметом для гри, але при цьому значна частина інших досліджуваних називали іграшку предметом для спілкування. Аналізуючи дані методик, можна говорити про явище вбудовування іграшки в повсякденне життя і картину світу дитини; спільність внутрішнього світу, а саме наділення іграшки власним внутрішнім світом дитини; про ідентифікаційні процеси з неживим предметом, при цьому можна відзначити особливості процесу рефлексійної децентрації (одні й ті ж інтереси та захоплення, значущі близькі, іграшка робить те ж саме, що дитина, схожі деталі зовнішнього світу). Pезультати дослідження дозволяють говорити про ефект дзеркального відображення дитини в улюбленій іграшці, що дає можливість зустрітися з самим собою. Перспективи майбутніх наукових студій будуть спрямовані на розроблення і апробацію технології формування інтеріоризаційної ідентифікації і рефлексійної децентрації з улюбленою іграшкою як партнером інтрасуб’єктної комунікативної діяльності
Ключові слова:
феномен, улюблена іграшка, комунікативна діяльність, дошкільники із затримкою психічного розвитку, інтеріоризаційна ідентифікація, рефлексійна децентрація[1] Abramenkova, V. (2008). What do our children play: Toy and anti-toy. moscow: Lepta.
[2] Becker-Weidman, A. (2016). Intersubjectivity: The core of effective therapeutic parenting and therapy. Psychoanalytic Psychology, 5, 356-364.
[3] Florenskaya, T. (1991). Dialogue in practical psychology. moscow: Institute of Psychology, Academy of Sciences of the USSR.
[4] Husserl, E. (2008). The idea of phenomenology: Five lectures. saint petersburg: Humanitarian Academy.
[5] Kagan, M. (1988). The world of communication: The problem of intersubjective relations. moscow: Politizdat.
[6] Kharash, A. (2014). Personality, consciousness, and communication: Justification of the intersubjective approach in the study of communicative influences. Journal of Practical Psychologist, 1, 166-176.
[7] Kovalev, G., & Radzikhovsky, L. (1985). Communication and the problem of interiorization. Questions of Psychology, 1, 110-120.
[8] Lyons-Ruth, K. (2007). The interface between attachment and intersubjectivity: Perspective from the longitudinal study of disorganized attachment. Psychoanalytic Inquiry, 26(4), 595–616. doi: 10.1080/07351690701310656.
[9] Meltzoff, A. N. (1990). Foundations for developing a concept of self: The role of imitation in relating self to other and the value of social mirroring, social modeling, and self-practice in infancy. In D. Cicchetti & M. Beeghly (Eds.), The self in transition: Infancy to childhood (pp. 139-164). Chicago: University of Chicago Press.
[10] Minyurova, S. (1995). Psychological features of the visual form of self-awareness in childhood (PhD dissertation, Institute of Psychology, russian Academy of Sciences, moscow, russia).
[11] Morozov, I. (2011). The phenomenon of the doll in traditional and modern culture: A cross-cultural study of the ideology of anthropomorphism. moscow: Indrik.
[12] Mukhina, V. (1988). The toy as a means of psychological development for the child. Questions of Psychology, 2, 123-128.
[13] Omelychenko, I. (2016). The family's attitude towards the phenomenon of favorite toys in preschoolers with delayed mental development. Special Child: Education and Upbringing, 1, 30-37.
[14] Smirnova, E., & Filippova, I. (2008). The image toy as a means of developing preschool children's consciousness. Psychological Science and Education, 3, 62–71.
[15] Stern, D. (1985). The interpersonal world of the infant. New York: Basic Books.
[16] Tomasello, M. (2008). Origins of human communication. London: The MIT Press.
[17] Vasina, E. (2006). The reflected self in the structure of self-consciousness (PhD dissertation, Institute of Psychology, russian Academy of Sciences, moscow, russia).